Більш розгорнуто спробую розкрити велику істину про те, що на чолі економічної корупції завжди стоїть корупція політична. З якою, на відміну від товарно-грошових відносин, ніхто поки що не тільки не бореться, але схоже, що й не збирається.

У негативних економічних процесів завжди є «криша» політична. Знову це бандитське слово «криша» із 90-х. Але тепер у ролі бандитів виступають політики. А для їх об'єднання та посилення створюються угруповання під назвою «партії».

Ідеологічних партій більше нема. Тим більше в одній країні не можуть бути біля керма дві або більше рівноправних, але різних ідеологій. Всі програми партій, з натяками на ідеологію, є лише окозамилюванням. Реально цілями будь-якої політичної сили є боротьба за владу, або шматок цієї влади. Або шматочок, хто скільки зможе схопити. З радянських часів стало ясно, що той, хто має владу, має гроші.

Влада завжди продукувала гроші. Тому політична боротьба ще з початку 90-х кінцевою метою мала розподіл державних грошових доходів. Це перетворилося у «інвестиційний» процес, у який треба було спочатку вкласти гроші. Та й вкладали. І ті самі бандити вкладали. І діячі КДБ вкладали. Багато охочих вкладали.

А що хотіли? Є така функція будь-якої державної влади — представницька. Вона ніби то має представляти народ у державних функціях. А народ за Конституцією є господарем УСЬОГО, що є в країні. Щоправда, це лише за Конституцією.

Одиницею представництва народу є виборна особа – депутат. Ось з початку 90-х і розпочалося масове паломництво громадян у депутати всіх рівнів. Тут би запитати: як же так, хтось прагне представляти народ і при цьому платить за це гроші? Або витрачає на виборчу кампанію величезні суми. Якщо хочеш допомогти громадянам, то допомагай. Тим більше якщо в тебе є зайві гроші. Але ні, потрібний ще й статус.

Так протягом вже кількох перших років незалежності похід до представницьких органів майже завжди став платним. Щоб розмити питання, хто ж спраглих до влади громадян «обілечує», було сконструйовано багатопартійну систему. І під неї поступово було підігнано партійну систему виборів.

Це лише прелюдія. Збираюсь анатомувати нашу Верховну Раду, з фактами та тенденціями, про деякі з яких НІХТО І НІКОЛИ не говорив. Запевняю, що зможу здивувати читача. Але це у наступному матеріалі.