Читаю крик шановного депутата Железняка про те, що останнім часом значно посилився З УСІХ СТОРІН тиск на нашого Президента. А чого б це? І щодо боротьби з корупцією. Точніше з приводу її відсутності. Якась метушня є, а результатів немає. Говорили останнім часом, що процес триває. Але він як той ховрах, якого не видно, але він є.

А чому не видно? Запах відволікає. Запах майбутніх виборів. Їх не можна проводити згідно із законодавством під час військового стану. І як на мене це правильно. Але пахне! Вже. Тому й тиск посилився. Та й не посилилося, до цього просто притискався.

Зрозуміло, що у нас «відкатна» економіка нікуди не поділася. Депутатам треба приплачувати. І на ті ж самі вибори гроші збирати. Себе любимих при цьому не забути. А хто цим процесом командує?

Були у нас і президенти, які ним керували. Прем'єрів ще більше. Але я не думаю, що сьогодні Президент чи Прем'єр керують процесом. У них без того турбот повно. Тоді хто? А треба уважно придивитися хто поруч. Хтось від імені Президента приймає якісь рішення в дорученому йому секторі.

Ось знову невтомні «Наші гроші» обурилися, що активи Медведчука виведені з-під арешту. Самі втекли? Ні. Хтось допоміг. І знову звучить прізвище заступника глави офісу Президента пана Татарова. Скільки було з ним скандалів. І допомагав буцімто великому будівельному начальнику нажитися на житлі для військових. І майно в нього виникло як із повітря.

До речі про військових. Я знаю одного офіцера запасу з належною вислугою років, який належне йому житло від держави так і не отримав. А коли отримав нарешті, Держава в особі чиновників подумала і вирішила житло це відібрати. Коли він лежав у лікарні, зламали двері, вставили інший замок, а речі розікрали. Причетного суддю звільнили. Сталося все за президента Порошенка. І скільки цей офіцер запасу не намагається знайти правду, нічого в нього вже багато років не виходить. Звертався він до нинішнього Президента. Лист потрапив до Татарова. З'їхав. Це не з паном Микитасем на військових наживатись…

Але річ навіть не в цьому. З нашим бідолахою ніхто не захотів зустрітися та вислухати. І можна скільки завгодно першим особам їздити на передову. Говорити добрі промови. А коли дійде до виконання Державою своїх зобов'язань – знайдеться якийсь Татаров і перекреслить увесь позитив Президента.

А ось із Медведчуком такі всі спритні. Зрозуміло, тут ще й грішми пахне. Можливо й звільнив би давно Президент цього Татарова. Але ні. Хтось прикриває. Хто? Відгадайте із трьох разів.

І ось у такій обстановці задуло виборами. Я голосував за Президента, швидше за все голосуватиму за нього ж. Не сумніваюся, що він переможе на всіх фронтах. А далі? Що робити Президентові без своєї парламентської сили? Нема чого. І з цим питанням справи дедалі гірші. Хоча Президент і відповідальний за всіх підлеглих, але народ йому вибачить. А ось на партії відіграється. Тому й запах виборів дедалі сильніший.

Ех, почистити б Президентові своє оточення!