Згадався мені один випадок, здається з 1990 року. Повертався я з відпустки від батьків у Криму до місця служби в далеке заполярне місто Норильськ.

Сусідом зі мною в літаку рейсу Москва-Норильськ виявився інтелігентного вигляду чоловік зрілих років, у костюмі та краватці. В руках у нього була книга українською мовою, в читання якої він періодично занурювався.

Розговорилися. Виявилося, що він повертається із Першого світового конгресу українців. І є першим заступником голови української громади м.Норільська.

Я спитав його, що цікавого вони там обговорювали. Тут він трохи розлютився, ніби сьорбнув «озвірина». І розповів, що на всі їхні нагальні питання, а саме: що буде з їхнім заброньованим житлом (була така процедура збереження житла для жителів півночі), що буде з їхніми пенсіями (а жителі півночі отримували пенсії з коефіцієнтами), а також на всі інші життєво важливі для жителів півночі питання, отримували однакову відповідь: що ви тут лізете зі своїми безглуздими питаннями! Ми вирішуємо тут глобальні питання нашої державності!

А згадалося мені все це у зв'язку з активізацією акції під назвою «Кримська платформа» у міжнародному масштабі та інших міжнародних акцій. Дуже потрібні та важливі для країни заходи. Ось тільки мені цікаво, хто там представлений та про що говорять. Про людей говорять, чи знову лише «про глобальні питання державності»? Хто там каже – це окрема тема.

Головною темою будь-якої проблеми має бути життя звичайних людей. Їхні потреби, їх можливості. Їх права та захист цих прав. Чи будуть колись там говоритимуть про це, і в якому ракурсі?

Мені дуже цікаво було б послухати промови української сторони. Я на власному прикладі зіткнувся з абсолютним беззаконням найвищих органів української влади стосовно свого громадянина, але кримчанина. Можу документально розповісти хоч СБУ, хоч ЦРУ. А ще є маса прикладів як кримчан цькують в українських ЗМІ.

А деякі діячі ще говоритимуть – знову ви зі своїми безглуздими питаннями. Як багато років тому моєму сусідові у літаку.