Декілька іноземних дипломатів захотіли зустрітися з Головним. Серед них посли G7, інші посли з дружніх країн, які надають нам допомогу військову і фінансову. Мабуть, були у них питання до глави держави. Розуміли, що часу у нього немає, щоб прийняти їх окремо. Тож зібралися всі разом.

Не пустили їх. Хто? Голова канцелярії. Куди направили? До нього ж. А раптом у них будуть питання, які особисто голові канцелярії зламають чимось картинку, яку працівники канцелярії, з різною часткою успішності, щогодини вибудовують! Запитання всякі почнуть ставити, без його особистого узгодження та схвалення.

Не знаю. Може, так і потрібно в умовах воєнного часу. Хоча не думаю, що хтось має підмінювати виконання функцій глави держави. Ось тут і заритий собака. А хто у країні головний? За посадою чи впливом на країну?

Посли все розуміють. І навіть не висловлюють публічно своє невдоволення. Розуміють, що всі ниточки управління у країні в руках начальника канцелярії. І відомі грошові вертикалі щосили працюють. І люди розставлені. Депутати, судді, прокурори…

Хоча й у них виникають питання, як у країні, що воює, заступник генпрокурора може дарувати дівчині подарунки на сотні тисяч у.о. Ну, зрозуміло, що всі чоловіки люблять молодих красивих дівчат. З різним ступенем виконання бажань як своїх, так і об'єкта обожнювання. Але ж не такій мірі! А раптом посли і про це спитають Головного! Звідки мовляв у заступника генпрокурора такі гроші?

Тож краще не пускати. Водночас показати своє значення. Хай би все це було, але є одне питання: а чи є відповідальність у канцелярії за всі її дії? Чи можливо це у законодавстві країни якось прописано? Ні, не прописано. А заступник генпрокурора ходить не до Головного, а до канцелярії.

А що взагалі можна зробити із зайвою послужливістю канцелярії? А нічого. Тому немає нічого про це в Конституції. Якщо буде інший Головний, просто змінить назву канцелярії та всіх старих звільнить. А нових набере новий начальник нової канцелярії. Таке вже бувало неодноразово.

Був я одного разу свідком випадку, як депутат Ш. набив морду начальнику канцелярії Л. Але це вже винятковий випадок. Посли такого також не зрозуміють. Вони мабуть знають чому аборигени з'їли Кука. Хотіли кока, а з'їли Кука, як співалося в одній відомій пісні радянських часів. Тож підуть на прийом і до кока. Аби не образилися на Кука.

Якось я запитав мера відомого курортного міста, скільки людей вважають себе у ньому головними? Він з усмішкою відповів — чоловік п'ять-сім. Але в країні має бути Головним один. Того, кого люди обрали. Чи як у курортному місті?