Викликає посмішку, як щиро обурюються наші громадяни деякими законопроектами, які раптом почали мати великі шанси стати законами.

Ось і закон про відповідальність «за зберігання дров» із цієї серії. І штрафи за збирання грибів та ягід. Чи раптом під час війни одразу стільки спроб обмежити віковими рамками водіїв.

Треба одразу роз'яснити, що депутат – це лише один із трьох суб'єктів законодавчої ініціативи. Ще є Кабмін та Президент. Вони можуть подавати законодавчі ініціативи (законопроекти) у позачерговому порядку. Їх Верховна Рада може також розглядати за прискореною процедурою. Але навіть у цьому випадку від подання законопроекту до ухвалення Закону як правило проходить від 4 до 6 місяців. Як там ліквідація МСЕК із зміною кількох Законів України до Нового року?

Але я хочу повернутися до депутатських ініціатив. Зазвичай, зовсім нові законопроекти депутатів на нові теми, в науково-експертному управлінні Верховної Ради (ще належить розбиратися з цією структурою та її головним принципом «чого бажаєте») обзивають «новаціями», з усім ступенем зневаги до них. І більшість із них не доходить навіть до розгляду.

Маю власний сумний досвід, коли мною було розроблено та подано на розгляд Верховної Ради законопроект «Про місцеві ініціативи». Законопроект викликав інтерес у Євросоюзі. Спеціально на зустріч зі мною до Києва прилітав куратор місцевого самоврядування професор Жерар Марку, який також викладав цей предмет у Сорбонні. Але законопроект, який мав фактичне схвалення структур Євросоюзу, так і не дійшов навіть до розгляду в залі. Бо «новація».

І раптом якийсь депутат подає ініціативу штрафувати за зберігання дров, чи збирання грибів та ягід. І законопроект проходить усі бюрократичні структури Верховної Ради та приймається у залі. Якщо не знати всю процедуру, то з натяжкою можна було б повірити. А реально – ні. За практикою що існує дехто просто зобов'язав депутата чи групу депутатів подати цей законопроект. Ну і допомогли у просуванні. Отже, ініціатор зовсім інший. Хто? Той, кому це вигідно. Кому? Дайте відповідь на запитання самі.

Ось так і приймаються закони, які часто спрямовані не на захист інтересів громадян, а навпаки, проти них. І виставляють як дурнів депутатів. Хоча добра половина з них так і не освоїла законодавчу діяльність. Але ініціатори зовсім інші особи, які сидять в інших кабінетах.

Тож «не лайте піаніста, він грає як вміє». А диригент як би ні до чого.