Останнім часом наші американські партнери висловлюють стурбованість скупченням російських військ на кордоні з Україною. Спробую розібратися, шо ж саме викликає їх занепокоєння. Адже російські війська стоять на наших кордонах з 2014 року і стали «звичною частиною ландшафту». Допоможе мені в цьому сьогоднішня стаття The Washington Post, декілька цитат з якої я приведу.

«Російські плани передбачають військовий наступ на Україну вже на початку 2022 року з масштабом сил, у два рази більшим, ніж ми бачили минулої весни під час швидкоплинних навчань Росії біля кордонів України», – повідомив представник адміністрації Байдена конфіденційну інформацію на умовах анонімності, — «Плани передбачають широке переміщення 100 батальйонних тактичних груп приблизно зі 175.000 чоловік особового складу разом із бронетехнікою, артилерією та іншою технікою».

У той час як українські оцінки свідчать про те, що Росія має близько 94.000 військовослужбовців біля кордону, на карті приведеній в статті зазначена цифра 70.000, але карта передбачає збільшення їх кількості до 175.000 за рахунок інтенсивного переміщення батальйонних тактичних груп до кордону та від нього, щоб створити невизначеність і приховати реальні цифри.

«Те, що я роблю, полягає в тому, щоб об'єднати те, що, на мою думку, буде найбільш повним і значущим набором ініціатив, щоб пану Путіну було дуже і дуже важко йти вперед і робити те, що хвилює людей», – можливо трохи кострубато переклав я п'ятничну промову Байдена або він кострубато сказав, але промова містить чітке попередження Путіну, що його дії не залишаться без наслідків.

«Ми не знаємо, чи прийняв президент Путін рішення про вторгнення. Ми знаємо, що він створює можливості зробити це в найкоротші терміни, якщо таке рішення буде прийнято», — додає держсекретар Блінкен, — «Ми повинні підготуватися до будь-яких непередбачених ситуацій».

Також коментує ситуацію неназваний український високопосадовець, — «Російські війська відпрацьовували питання створення ударних угруповань біля кордонів нашої держави та провели мобілізаційні заходи з перекидання матеріально-технічного забезпечення та значних військових контингентів, у тому числі повітряним транспортом. Крім того, за останній місяць наша інформація вказує на те, що проросійські блогери та ЗМІ почали нарощувати контент, який принижує Україну та НАТО, в тому числі для того, щоб покласти провину за потенційну ескалацію конфлікту».

Прес-секретар Білого дому Джейн Псакі відкинула ідею про те, що Вашингтон надасть гарантії, що Україна не ввійде в НАТО, — «Країни-члени НАТО вирішують, хто є членом НАТО, а не Росія. Я думаю, що важливо пам'ятати, хто проводить провокаційна акції. Це не Сполучені Штати. Це не Україна».

Наприкінці зазначу, що цього тижня Путін заявив, що «занепокоєний розміщенням НАТО на території України ракет, які можуть мати час польоту до Москви від 7 до 10 хвилин». Хоча про такі плани ніким з боку НАТО не повідомлялося, це в принципі єдина теза Путіна якій я хотів би повірити!