Вони не носять форму.
Не ходять групами.
І не виглядають як ті, від кого чекаєш небезпеки.

Удень це — звичайні люди.
Офісні співробітники, викладачі, юристи, батьки, які поспішають на батьківські збори.
Уночі — ті, хто беруть у кишеню «ласощі» з отрутою, хто завчено читає інструкції, надіслані координаторами, і йде робити свою «роботу».

У їхніх форумах — детальні звіти, жарти «для своїх».
У приватних чатах — статистика «скільки хвостів лягло».
І все це можуть набирати люди, що дорогою йдуть… до прокуратури.
Так, просто в дорозі.

Це не сценарій трилера. Це — реальні цитати.
Одна з них належить користувачці з ніком Капибара, яку згодом ідентифікували як Ірину Кременовську.

Історія догхантерів давно виросла за межі «боротьби з бездомними тваринами».
Це мережа.
Це ідеологія.
Це рух, який, за даними з відкритих джерел, має корені, що ведуть до РФ — і це вже зовсім інший рівень гри.

Це історія про насильство, що маскувалося під «корисну справу».
Про координаторів, які роздавали «методички».
Про людей, які спершу «тренувалися» на тваринах, а потім переносили агресію на людей.
Про форуми, що десятиліттями вирощували ненависть.
І про те, що це може бути частиною більшої, системної схеми.

Про все — поступово. У наступних матеріалах.

Маршрут однієї «Капибари»

За інформацією з архівів та відкритих джерел, діяльність Ірини Кременовської не була прив'язана до одного міста.

У Донецькій області в неї був «багаторічний досвід», після чого вона переїхала до Києва — і, за повідомленнями медіа та волонтерів, отруєння почали з'являтися вже в столиці й передмістях.

Ось, наприклад, сюжет телеканалу «Україна» про масові отруєння в Ірпені — серед загиблих і домашні улюбленці.
У матеріалі йдеться про те, що догхантери використовували щурячу отруту та протитуберкульозні препарати.

«Сюжет телеканалу „Україна“ (з 23:32) про отруєння тварин в Ірпені, де були жорстоко вбиті собаки, зокрема й домашні улюбленці. Догхантери підкидають собакам щурячу отруту та протитуберкульозний препарат».

Падіння фасаду

У 2016 році Ірину Кременовську звільнили з посади вченого секретаря Інституту економіко-правових досліджень НАН України.
Відповідний наказ — № 50 від 3 жовтня 2016 року — було оприлюднено.

Звільнення, звісно, не вирішило проблему повністю. Але стало маркером: навіть люди, що мають поважні посади, можуть вести зовсім інше, приховане життя.
І питання — чи здатні ми вчасно це розпізнати?

Від отруєнь — до інформаційного полювання

У випадку з Іриною Кременовською участь у діяльності догхантерів це був тільки початок, бо з часом Кременовська та її поплічник Святогор з труїння тварин перейшли на інформаційне цькування людей. Для цього вони використовують декілька інформаційних порталів. Один з них має назву — Центр економіко-правових досліджень. Дуже схоже з назвою закладу з якого Кременовську звільнили. Але наукою і реальними дослідженнями там ніхто не займається. І на інших порталах спостерігається така саме картина.

Докладніше про це у наступних статтях.