Вчені з'ясували: атмосфера стала головним транспортним шляхом пластикових частинок

Ще донедавна ліс вважався місцем, де можна «вдихнути чисте повітря». Але нові дослідження показують: сьогодні під кронами дерев ми вдихаємо більше мікропластику та нанопластику, ніж на шумних міських вулицях.

Причина в тому, що атмосфера стала основним каналом глобального перенесення пластикових частинок. Мікропластик підіймається в повітря з океанів, водойм, ґрунтів, міст, переноситься вітром на тисячі кілометрів, а потім випадає з дощем і снігом, осідаючи в найвіддаленіших куточках планети.

Пластиковий дощ і пластиковий сніг: масштаби катастрофи

Дослідження атмосферного перенесення показують, що:

• лише морський бриз щороку приносить на узбережжя близько 136 тисяч тонн мікропластику;

• до 25 млн тонн нано- та мікрочастинок на рік переносяться на величезні відстані повітряними потоками;

• мікропластик виявлений у хмарах, тумані, льодовиках, високогірних районах та заповідниках — навіть там, де немає людської діяльності.

Так, у пробах хмар на вершинах гір Японії вчені виявили значні концентрації гідрофільних мікропластиків, які відіграють роль ядер конденсації та прискорюють утворення хмар.

Ліси — величезні пастки для мікропластику

Нові дані показують: ліси не лише очищують повітря від CO₂, але й… затримують мікропластик.
Листя, кора, хвоя та численні поверхні крон працюють як фільтр, що уловлює частинки, які переносяться вітром та опадами.

У результаті:

• під щільною кроною з обмеженою вентиляцією мікропластик накопичується роками,

• листя стає довгостроковим резервуаром мікропластику — інколи у десятки разів більш забрудненим, ніж міські поверхні.

Факти, що шокують:

• З 2017 по 2019 рік у заповідниках західних США разом з опадами випало понад 1 000 тонн пластику — еквівалент 120 мільйонам пластикових пляшок.

• У Японії дубові ліси щорічно уловлюють близько 420 трильйонів частинок мікропластику — лише з повітря.

• Мікропластик, піднятий з Африки та Північної Америки, знайдено у французьких Піренеях, далеко від великих міст.

Наукові дані підтверджують: сьогодні повітря в лісах більш насичене нанопластиком, ніж у мегаполісах, тому що в містах важкі аерозолі осаджують частину частинок, а в лісах вони затримуються кронами й можуть циркулювати під пологом протягом тривалого часу.

Чому це небезпечно?

Нанопластик — це частинки менші за вірус.
Вони:

• проникають глибоко в легені,

• проходять крізь біологічні бар'єри, включно з кров'ю та мозком,

• спричиняють запалення, оксидативний стрес, пошкодження ДНК,

• переносять на собі важкі метали та токсини.

Дослідження фіксують зростання захворювань дихальної системи, алергій, нейродегенеративних розладів і безпліддя — і дедалі більше даних пов'язує ці процеси з впливом МНП.

Навіть прогулянка в лісі — вже не «чисте повітря»

Ми досі асоціюємо ліс із оздоровленням. Але наукова картина змінюється: прогулянка лісом чи парком стає контактом з новим типом забруднення — дрібнодисперсним пластиком, непомітним оку, але таким, що впливає на здоров'я.

Лісове повітря сьогодні — це не еталон чистоти, а нова екологічна реальність.

⚠️ Висновки, від яких не можна відвернутися

• Атмосферне перенесення робить мікропластик глобальним забруднювачем, що не знає кордонів.

• Ліси, як не парадоксально, концентрують його у великих кількостях.

• Вплив МНП — це не абстрактна екологічна проблема, а прямий фактор ризику для здоров'я людини.