Сцена перша.

Іменний номер в місцевому шіснацятизірковому готелі. Дві юні журналістки прийшли написати статтю про туристичну привабливість окраїни славної Шипинецкої землі. Допоки очікують, вирішують замовити чаю в номер. В наступному кадрі, під нагнітаючу мелодію з радіо скорбота, зйявляєси офіціянт, йкий замість чаю приносить нашого пива. Журналістки возмущаютси і вимагають книгу скарг, шоп написати негативний відгук. Офіціянт дістає книгу і свою ручку... Юні журналістки вже з знанням справи, зовсім не по юному, беруть інтервйю в офіціянта.

Сцена друга.
Для того, шоп освіжитиси журналістки хочуть прийняти ванну і з подивом виявляють, шо не працює джакузі. Викликають сантехніка. (тут глядачу так і хочеси крикнути — не звіть його, тікайте, дури!). Під звуки зливу каналізації/ трансляції сесії заходить сантехнік, Мутним оком оцінює масштаб засоряння і хвилин десять пробиває, продуває і прочищає всі «труби». Після чого показує кнопку, якою включити джакузі і уходить.

Сцена третя.
Афігевші і трохи підуставші, но вперті журналістки, не хочуть залишити цюю справу просто так і дзвонять в поліцію. В цей момент в кімнаті на тіліфіоні звучить мелодія з твін пікса і з-за штори виходить поліцейський. (тут глядач прям самий хапаєси за тіліфон, шоп викликати справжнє набу, бо стає шкода журналісток). Оскільки поліцейський все чув, але не бачив — він приймає рішення зняти покази і труси. І оперативно, по гарячьому і мокрому, проводить слідчий експеримент шоп відтворити всі події. Журналістки час від час підказують і спрямовують в правильне місце поліцейського.

Сценя четверта.
Юні журналістки з відчуттям гордості за те, шо вони зуміли допомогти слідству і словами вдячності рідному журфаку, який так багато їх навчив, нарешті дочекалиси свого героя інтервйю.
Ну і як по канону — «от тепер почалоси блядство...» (с)