Прочитав новину, шо журнал Time назвав цей рік — найгіршим в історії. Власне, нічого дивного не було б в тому твердженні, якби на острові Буковина час не рухавси в довільному порядку — як собі сам хоче.
Тому давайте я вам розповім альтернативну історію, як пройшов цей рік.
З початку року люди масово проводили час в ресторанах, майже ніхто вже не займавси вирощуванням продуктів, а тільки споживанням. На ринках міста склаласи критична ситуація з мнясом: на прилавках зйявилоси навіть мнясо кажанів.
На жаль, ні відраза до диковинки, ні кажанові болячки, не спрацювали і ресторатори змушені були звернутиси до уряду з проханням офіційно закрити ресторани хоча б на місяць-два, щоб перепочити.
Губернатор взяв під особистий контроль ситуацію і, з метою убезпечення буковинців, повстановлював блокпости на виїздах з області, щоб не допустити вивозу продуктів харчування. Можна було вивозити тільки хот-доги з заправок і лінолеум з епіцентру.
Європейський союз був, як завжди, глибоко занепокоєний кризов на нашому острові. Для того, щоб голодні буковинці не рвалиси в мішленовські ресторани і там не покусали розжирівших європейців, зупинили авіаперельоти і закрили кордони з Буковиною. Оскільки це не допомогло, бо чернівецькі островітяни вже давно мали по два паспорти, прийшлоси закривати кордони також від Румунії.
Для того, щоб нагнати страху і заставити сидіти людей вдома, бізнесу і волонтерам з усьогу світу прийшлоси закупляти маски, костюми захисту і всіляке обладнання. Влада терміново ремонтувала медичні установи, щоб можна було утримувати голодних чернівчан довше в закритих приміщеннях, де немає ресторанів.
А ще шоп держава могла заасфальтувати всі дороги (якими можна втекти з острова) та поставити на них освітлення і камери, всі підприємці почали виплачувати у державну казну суми в розмірі мінімальної зарплати. Активісти Клубу підприємців Буковини та Чернівцецької бізнес групи не зупинилиси на такій сумі і з власної ініціативи почали скидуватиси державі по 8000 грн. Безробітні масово повертали назад отриману допомогу по безробіттю і йшли пилити посадки вздовж доріг.
У всіх регіонах було прийнято гратиси у вибори під кінець року і тільки на Буковині хлопці і дівчата ще веснов зібралиси у закритому ресторані, випили літр пива, хтось і два, і написали сценарій і постановку виборів. Бо понімали, шо голодним жителям острова треба зрєліщ, а не тіко кажанячого мняса.
п.с. якщо вам цікаво читати такі фіглі чи альтернативні історії — ви зажди можете повідомити мене своєю підпискою на патреоні