Зростання пасажиропотоку майже на 40% за січень-липень 2017 року, демонструє відновлення авіаційного ринку України після значного зниження авіаперевезень в попередні кризові роки. Проте в нашій країні і досі користуються авіаційним транспортом 4-6% населення.
Україна має значний потенціал розвитку авіаційного ринку, що в першу чергу пояснюється значним відкладеним попитом на авіаперевезення та сприятливим географічним розташуванням для розвитку транзитних перевезень. Наразі, в країні ще немає чіткого бачення та зрозумілої державної політики спрямованої на розвиток сфери авіаційних перевезень та інфраструктури аеропортів.
Днями Міністерство інфраструктури оприлюднило оновлену версію Національної транспортної стратегії України, яка б мала переосмислити та оновити стратегічні транспортні пріоритети України, окреслити ключові державні цілі, завдання та очікувані результати в середньо та довгостроковій перспективі, визначити місце, роль та майбутнє всіх сфер транспортної інфраструктури країни. Наступними кроками після затвердження Стратегії, мають стати розробка та затвердження відповідних галузевих стратегічних документів та їх гармонізація. Обов'язковою частиною таких документів має стати покроковий план їх реалізації та чіткі вимірювані KPI, для того аби суспільство, бізнес та інвестори, розуміли куди, якими темпами та як має рухатися країна.
Що ж ми бачимо в запропонованому міністерством проекті документу. В цілому, в Стратегії пропонується приділити увагу чотирьом пріоритетним напрямкам:
- Конкурентоспроможна та ефективна транспортна система;
- Інноваційний розвиток транспортної галузі та глобальні інвестиційні проекти;
- Безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт;
- Безперешкодна мобільність та міжрегіональна інтеграція.
На жаль, поки документ має більше рамковий декларативний характер та не пропонує чітких, визначених та вимірюваних цілей державної політики в галузі транспорту, а також шляхів їх реалізації. Варто позитивно відмітити, що в запропонованій редакції Стратегії приведені головні проблеми транспортної галузі, що роками перешкоджають її розвитку.
Питанню розвитку авіації в документів відведено досить незначну роль. Це і не дивно, адже в минулі роки, через низький платоспроможний попит авіаційний транспорт перевозив пасажирів майже у 250 разів менше, ніж автомобільний.
Останні роки спостерігається значний розвиток авіаційних перевезень, а роль авіації в світовому масштабі не можна переоцінити, тому для даного виду транспорту необхідно приділити більше уваги, щоб ефективно та виважено окреслити основні віхи розвитку авіації в наступні роки.
На сьогодні, відомо багато випадків, коли різні аеропорти розвиваються з різними векторами моделей розвитку, коли окремі суб'єкти ринку не розуміють, якою буде галузь в Україні через 5 чи 10 років. Такий хаотичний непродуманий шлях може коштувати дуже дорого для економіки країни в довгостроковій перспективі, і навіть стати на заваді гармонійному розвитку всієї галузі.
Нещодавно, на урядовій нараді присвяченій розвитку авіації та аеропортів, було дуже вчасно та чітко окреслено основні цілі державної політики в авіаційній галузі і доручено розробити Стратегію розвитку авіаційного транспорту та аеропортів.
Визначені на нараді цілі державної політики мають стати основою для майбутньої авіаційної Стратегії. Серед них — створення робочих місць в галузі авіаційних перевезень, оновлення флоту повітряних суден українських авіакомпаній, підписання Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС, здешевлення авіаперевезень, розвиток інфраструктури регіональних аеропортів та інші.