Ми є однією з небагатьох країн, що мають технології та необхідну інфраструктуру для проектування, виробництва та здійснення кінцевої збірки літаків. Проте, незважаючи на глобальні плани та постійні новини щодо укладених угод про співпрацю, за останні 7 років на потужностях авіапідприємства "Антонов" було випущено лише 16 літаків.

Розвитку авіабудування та нарощення виробництва авіаційної техніки – це складний та дорогий процес, що вимагає комплексних рішень та участі значної кількості супутніх підприємств.

На сьогодні, оцінюючи наявну авіаційну інфраструктуру можна відзначити, що навколо Києва існує необхідна інфраструктура та всі ресурси для утворення авіаційного кластеру.

Відповідно до теорії Майкла Портера, кластер – це група географічно сусідніх взаємозв’язаних компаній (постачальники, виробники та ін.) і зв’язаних з ними організацій (освітні організації, органи державного управління, інфраструктурні компанії), які функціонують у певній сфері і взаємодоповнюють один одного.

На даний час, кластери є однією з найефективніших форм організації інноваційного розвитку економічних регіонів. Вони дозволяють трансформувати економічну модель регіону, відповідно до якої на ринку конкурують вже не окремі підприємства, а цілі комплекси, які скорочують свої витрати завдяки спільній технологічній кооперації компаній.

В кризовий або після кризовий період розвитку економіки країни стає особливо актуальним питання розробки стратегії сталого економічного розвитку відповідних регіонів. У випадку України, кластерний підхід моє всі необхідні складові для того аби стати рушієм розвитку економіки різних регіонів та галузей.

В київському регіоні ми маємо всі необхідні ресурси для створення авіаційного кластеру:

  • Виробничі потужності авіаційного заводу "Антонов", 410 авіаційний завод приватних виробників малих літаків.
  • Льотна-випробувальна база в Гостомелі.
  • Два міжнародні аеропорти чотири великих аеродроми.
  • Базовий авіаперевізник (МАУ) та десятки українських і закордонних авіакомпаній.
  • Профільні освітні і науково-дослідницькі установи (Національний авіаційний університет, Київський політехнічний інститут, Державний науково-дослідний інститут авіації, НДІ Украеропроект та інші).
  • Інститут ІСАО, навчальні центри з підотовки пілотів та бортпровідників.
  • Асоціації, спеціалізовані виставки та профільні державні відомства в сфері авіації.

Карта аеродромів київського регіону

Спайка із таких учасників дозволяє створити потужний авіаційний кластер. Який дозволить знизити собівартість продукції, нарощувати інновації в авіаційній продукції, посилювати співпрацю і відносини його членів, що в кінцевому результаті призведе до підвищення конкурентоздатності на світовому ринку всіх компаній, що беруть участь в проекті. А успіх розвитку кластеру стане як “магніт” для залучення інвестування. Крім того, в аерокосмічній галузі значний потенціал для побудови економіки за кластерним принципом мають також Харківський та Дніпровський регіони.

Відповідні кроки вже робляться в країнах Європейського союзу, де кластерні стратегії розглядаються як найважливіший інструмент інноваційного розвитку цього регіону та його конкурентної спроможності на світовому ринку.

Карта членів Європейської аерокосмічного кластерного партнерства. Джерело: www.eacp-aero.eu

Серед них і один з потужних європейських авіаційних кластерів - Hamburg Aviation. Компанії, університети, асоціації, місцева влада та інші партнери зібралися разом, щоб утворити в 2001 році кластер Hamburg Aviation. Він став візитівкою міста, що на весь світ зробила його авіаційною столицею.

Даний авіаційний кластер утворився навколо трьох основних компаній (Airbus, Lufthansa Technik and Airport Hamburg) та об'єднав близько 300 компаній. До нього також входять ряд дослідницьких і навчальних інститутів. Кожен з них вносить свій внесок ноу-хау та досвід. В цілому, понад 40000 висококваліфікованих фахівців тут працюють для майбутнього авіації.

Джерело: http://www.hamburg-aviation.de

Їх основні компетенції охоплюють весь життєвий цикл літака, від проектування, виготовлення і оснащення, до глобальної системи повітряного транспорту, технічного обслуговування, ремонту і капітального ремонту, і, нарешті, на переробку. Все це разом робить Гамбург третім за величиною авіаційним центром в світі.

Презентаційне відео кластеру Hamburg Aviation

Цікавий досвід створення авіаційного кластеру показують і наші сусіди поляки. Так, вони ще в 2003 році утворили кластер Aviation Valley із 18 компаній. На сьогодні, це вже значний центр авіабудування, що об’єднує більше 125 компанії та 23 тисячі фахівців. Вони продовжують рухатися в напрямку трансформації свого регіону в один із лідируючих європейських аерокосмічних центрів.

Об'єднання в кластер дозволило їм піти шляхом консолідації зусиль і ресурсів для створення конкурентного аерокосмічного продукту на світовому ринку. Замість того, аби конкурувати між собою, вони переорієнтувалися на боротьбу за світовий ринок. Разом з тим, почали з'являтися нові інвестиційні проекти навколо даного центру та стимулюють розвиток його інфраструктури.

Авіабудівний кластер Aviation Valley в Польші. Джерело: http://www.dolinalotnicza.pl

Науково-дослідні роботи є дуже дорогим, тому спільне інвестування в нові технології робить всі підприємства кластеру інноваційними, а їх продукцію більш привабливою. Навколо цього виникли нові профільні видання що стали драйвером просування та популяризації регіону і його продукції, а потужне географічне об'єднання підприємств стало візитівкою регіону.

Таким чином, на сьогоднішній день застосування кластерного підходу має стати поштовхом для відродження вітчизняного авіабудування, підвищення ефективності інноваційного розвитку регіону, досягнення високого рівня економічного розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку.

Об'єднання потужних гравців в кластер, як авіабудівний завод, потужний аеропорт хаб та провідний авіаційний навчальний заклад, можуть об'єднати навколо своєї орбіти сотні супутніх підприємств та стати локомотивом економіки регіону. Що дозволи забезпечити інтеграцію освітньої системи, залучення нових інвесторів, налагодження зв’язків із науковими та освітніми установами, залучення влади для підтримки розвитку аерокосмічної сфери, налагодження зв’язків з іншими європейськими центрами аерокосмічної галузі.

Source: https://www.business.ua/

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація