Хочемо цього ми чи ні, але рано чи пізно нам доведеться говорити про мирні перемовини. Краще рано, щоб не було пізно.

Для нас є поганий варіант і дуже поганий. Поганий — це самим сформувати свої позиції на мирних переговорах. Дуже поганий  - коли ці позиції сформують без нас. 

Частина суспільства готова захейтити буль кого, хто заговорить про умови мирних переговорів. І таким чином ми самі себе заганаємо в Оруєла, коли війна — це мир, а «добра війна» краще за «поганий мир».

По факту, я не бачу хоча б якоїсь стратегії мирних перемовин від нашої влади. Є лише слова про готовність зустрітись і про щось поговорити. Але, як казала Індіра Ганді: «Не можна потиснути руку зі стиснутим кулаком»