Під моїм коротким постом, де я попросив не дарувати мені нічого на «День вчителя», розгорнулася жвава дискусія.

59c9250a237cd.png

І там мені поставили запитання, яке — у різних варіаціях — чув від батьків раніше, чую його і тепер.

Ось воно:

«Як можна висловити своє ставлення, свою вдячність до вчителя/директора школи, де мою дитину гарно вчать? Ми звикли дарувати квіти, цукерки, якісь корисні речі. А як треба?»

Можу дати на нього відповідь. Вона дуже проста:

Якщо вже говорити на загал, то коли випускник, який вже закінчив школу і від мене не залежить (або його батьки) хочуть мене привітати, подякувати за гарну освіту вже дорослої людини — я готовий прийняти будь-який подарунок, яким вони готові висловити свою вдячність. І такі випадки є: я навіть писав про це.

Але коли це батьки мого нинішнього учня — ці люди від мене багато у чому залежні.

А «заохочення» людини, від якої ти залежиш — то хабар. Як би його не називали.

Тішить те, що чим далі, тим більше колег, які поважають себе і свою роботу, відверто висловлюються проти цієї практики «приниження конвертом».

Це закінчиться, на жаль, ще не скоро, бо тисне потужна суспільна інерція.

Але те, що ці питання стали відверто обговорювати — і колеги починають відкрито говорити про неприйнятність цієї практики — дуже добре.

У гілці обговорення я запитав колег, які працюють у країнах ЄС: чи дарують вдячні батьки вчителям квіти, цукерки, банні халати (реальний випадок), конверти з грошима?

Мені відповіли колеги з Німеччині та Чехії

59c92492e4dd0.png

59c92453dcab6.png

Врешті-решт: нам потрібна якісна освіта. Освіта без хабарів.