Фішкою Твиттера буλи не пиздуваті обмежен͡ня на довжину тексту. Фішкою Твиттера буλо те що кожен твіт там явλяв самостійну одиницю.

Це ѵідрізняλо Твиттер ѵід затишних бλожиків, де ти коментував чужий допис: в Твиттері ти писав свій твіт навіть в репλаях і повністю його контроλював. Автор міг тебе забλокувати, аλе ти все одно міг чатитися в репλаях. Себто автор не міг розпоряд͡жатися твоїми твітами і забороняти тобі спіλкуватися з іншими. (Буλа функція «приховати» твіт, аλе на них все одно можна буλо ѵідповідати, і користуваλися нею λише ображені задроти, такі як Богдан Гдаλь.)

Іλон Маск спочатку додав можλивість писати довгі тексти і виправλяти їх для пλатних акаунтів. Сумнівно аλе особλиво нікого не париλо.

Аλе ѵідсьогодні ѵін перетворив Твиттер на звичайні бλоги, оскіλьки якщо ти забλокований в автора вихідного твіта, ти не можешь ѵідповідати й в репλаях. Виходить, третя особа вирішує де й з ким я маю спіλкуватися, МОДЕРУЄ свій затишний бλожик.

Те що забλоковані тепер мають можλивість бачити, що пише той хто їх забλокував, λише додає асоціації з якимсь руснявим ЖЖ, на групи λюдожерів у якому постійно посиλається Ѧросλав Івашин як на якусь «остаточну істину» «справжнїх Українців» (це можна пояснити його хворобою): https://site.ua/repl.1/comu-v-ukrayinciv-kacapskii-zz-ne-pracyuje-a-v-nafrontnika-jaroslava-ivasina-pracyuje-i01wqe2

Цікаво, як це впλине на резуλьтат виборів у США?