У нашій воюючій армії ще багато проблем і протиріч. Однак, цінним завжди є те, як швидко вони усуваються, і хто цим процесом керує, щоб досягти позитивного результату. Особливо це актуально для тих проблем, які безпосередньо стосуються діяльності особового складу і зокрема, його відпочинку.
Цивільні люди навіть не задумуються над тим, що під час виконання військовослужбовцями бойових завдань (колись в АТО, а зараз в операції ОС), службових і навчально-бойових завдань на полігонах – ніяких повноцінних вихідних днів немає (від слова зовсім). Поняття «робочий» або «вихідний» день як таке стерто. Є щоденна повсякденна рутина.
Надмірні моральні, фізичні і психологічні навантаження мають свою межу, яка називається, наприклад, в армії оборони Ізраїлю «психологічною пружністю». А царський генерал (до речі українського походження) Михайло Драгомиров називав ще в ХІХ ст. це явище «моральною пружністю військ».
Коли будь-яка людина позбавлена елементарної потреби у повноцінному сні, відпочинку, вихідних днях. Тим більше, перебуваючи в бойових (руйнівних для життя) умовах або умовах полігонного дискомфорту – її моральна або психологічна «пружність» невпинно слабшає.
Однією з проблем, яка вирішується командуванням Збройних Сил є вироблення механізму нарахування і надання військовослужбовцям часу для відпочинку за виконання бойових і службових завдань у вихідні (святкові, неробочі) дні.
У Законі України, а саме у ст. 203 Статуті внутрішньої служби ЗСУ визначено: «Офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня».
Статутом неможливо регламентувати всі аспекти діяльності військовослужбовців і відпочинку. Зокрема, є проблемне питання: «Яким чином командиру (начальнику) надати час для відпочинку військовослужбовцю в зоні виконання бойових завдань?» Коли він їх виконує, наприклад, більше 6-ти місяців, то накопичується до 30-ти вихідних днів (рахував тільки неділі), плюс додати святкові і неробочі дні.
А коли у 2015-2016 роках перебували у відрядженні в АТО 12 місяців і більше?
Як командиру компенсувати це накопичення десятків додаткових днів відпочинку, не враховуючи час для чергових відпусток?
Звісно, що із-за постійної нехватки людей командир підрозділу дуже рідко надає дні для відпочинку, коли можна виїхати в найближче місто для розслабону. Таким чином, набирається за днями ще одна додаткова повноцінна відпустка.
Тому словосполучення про надання командирами часу для відпочинку «як правило, протягом наступного тижня» по Закону України не працює в бойових умовах в так званий особливий період. Але ключове слово «як правило» дозволяє командиру законно приймати рішення щодо надання підлеглим днів відпочинку в будь-який, визначений ним час.
Крім того, у командира є ще один нормативний документ для прийняття законних рішень щодо надання днів відпочинку своїм підлеглим за час виконання службових обов'язків у відрядженні, зокрема в зоні операції ОС або під час відновлення боєздатності на полігонах. Це – «Інструкція про організацію у ЗСУ соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та членів їх сімей, працівників ЗСУ» (наказ МОУ від 19.01.2016 р. №27).
В цій Інструкції п.3 передбачено, що на військові частини покладається, зокрема, таке завдання: «забезпечення дотримання соціальної справедливості при розподілі службового навантаження та необхідного часу для відпочинку військовослужбовців, працівників, визначення та підтримання порядку надання часу (іншого дня) для відпочинку за невикористані вихідні, святкові та неробочі дні».
Однак, такі поняття як «службові обов'язки» та «відрядження» також потребують для командира чіткого розуміння і однозначного тлумачення. Наприклад, просте запитання: чи варто командиру враховувати ті вихідні дні, коли солдат був на гауптвахті, перебуваючи в зоні операції ОС?
Він виконував під час цього службові обов'язки?
Чи щоденне перебування на губі для нього це святкові дні?
У зв'язку з цим, потребують внесення змін в «Інструкцію про відрядження військовослужбовців ЗСУ (наказ МОУ від 20.02.2017 р. №105), щоб у командирів (начальників) склалося чітке розуміння як обліковувати і надавати час для відпочинку під час виконання особовим складом службових обов'язків у вихідні (святкові, неробочі) дні під час перебування у відрядженні.
Ще один цікавий аспект.
Хто в підрозділі, наприклад в батальйоні повинний вести облік виконання обов'язків особовим складом у святкові, вихідні і неробочі дні?
Яка посадова особа?
Якщо командир роти, то це на один паперовий документ збільшення документообігу і знову ми будемо волати про паперову армію. Тому що в документації з'являється якийсь „Журнал обліку виконання службових обов'язків особового складу у святкові, вихідні і неробочі дні“. Навіть якщо він буде оформлений в електронному форматі – його треба все одно заповняти (“для прокурора»). Але коли в підрозділі немає ніякого обліку – тоді можуть бути зловживання, ігнорування і ху#забивання на законні потреби військовослужбовців з боку командирів і начальників.
Позитивний і негативний досвід реалізації означених вище положень Статуту внутрішньої служби та існуючих наказів набуто в деяких бригадах ОК «Північ», «Захід». Командири, не чекаючи вказівок зверху, розробили свій порядок забезпечення днями відпочинку своїх підлеглих. Не обійшлося без херні на місцях, коли особовий склад зникав на додатковий місяць з поля зору командира. І це граничило з підривом бойової готовності підрозділів. Але це було не правило, а виняток. Толкові командири дробили обліковані дні служби у вихідні і свята в зоні виконання завдань на декілька «траншів» (по 10-15 діб) і надавали дні відпочинку своїм людям.
Тим самим, була знята соціальна і психологічна напруга. І «психологічна пружність» підтримувалася і відновлювалася в особового складу на достатньому рівні для виконання поставлених завдань, як навчальних так і бойових.
Але є військові частини в яких особовий склад про цей наказ (2016 року !!!!) ще і не чув.
Це проблема ГШ чи тих органів управління і їх керівників, які валять роками виконання завдань що визначені в наказах і розпорядженнях? В цих посадових осіб є звання і прізвища.
Інформуйте своїх людей і визначайте порядок реалізації вимог. В цьому процесі виникає авторитет і довіра особового складу до командування і командирів. Там де це не робиться начальниками – там і комплектування в постійній задниці.
З метою уточнення, конкретизації і зняття суперечностей до кінця вересня цього року в ГШ будуть внесені зміни у відповідні накази, які регламентують надання часу для відпочинку особового складу під час виконання ним службових обов'язків під час вихідних (святкових, неробочих днів) та у відрядженні.
На мою пошту afuaar2018@gmail.com надіслали скрін розпорядження НГШ, де його рукою відповідним начальникам дописано таке:
«Ініціювати зміни до Закону про соц. і правовий захист в/сл. – надання додаткової відпустки (уч. б/дій, в/сл., які переб.(увають) в зоні викон.(ання) б/завдань – 15 діб в особливий період)».
«До внесення змін до Закону вкл. у відп.(овідний) наказ – норму 15 діб – 1 раз за 6-ть місяців перебування в р-ні викон. завд.(ань) І за кожний наступний місяць 3 доби, які додавати до черг. відп.(устки) (або за бажанням в/сл. як окрему)».
Висновок: в ЗСУ деякі найвищі чини бачать проблемні питання, що стосуються надання відпочинку і нормальних умов життєдіяльності. Але з другого боку не виключено те, що дятли і мудаки-совкодрочери на посадах начальників нижчої ланки позитивні рішення вищого командування перетворюють на жопу.
Наприклад, в одному з ОК СВ ЗСУ один мудак-полковник (інакше його ніяк не назвеш) принадився скликати наради в (ППД!!!) по суботам на 07.30. Дорвався до абсолютної влади. Тим самим, своїм гівняним совково-рагульським способом він вбиває будь-яку моральну «пружність» військ та їх командирів. Він цим самим за@обує людей і отримує від того неймовірну насолоду. Можливо ще й пишається цим. Такі атавізми в ЗСУ повинні знищуватися інформаційно як клас. Якщо ситуація не зміниться – країна знатиме прізвище мудака-полковника, який мріє стати генералом.
Ви можете уявити, який з нього буде дегенерал?
Зміни ставлення до людей, полковник!
Не будь хероєм пасквілів деяких цивільних борців і борциц які розганяють зрадо@обство про армію в суспільство! Не давай їм приводу.
Ти ж за комплектування військ також відповідаєш?
Зрозумій, нарешті, що за твоїми маразматичними рішеннями і ранковими суботніми шоунарадами в тебе ніколи не буде нормального комплектування.
P.S. Чуть не забув.
Юра Чухло-Центуріон, той що з цензора – йди ти на х…, разом зі своїм мокшанським кумиром – НГШ Валєрой Гєрасімовым. Фанат Гєрасімова БЛД! Очікуємо що ти скоро цілуватимеш в зад роїсянського нацгвардейца-дуелянта Золотова.
У наших ЗСУ все буде добре без твоєї зачухонської «допомоги» і «рекомендацій» твоїх роїсянських ідеалів із-за порєбріка!