Як європейські (а насправді московинські) кластери змінять наш політичний ландшафт. За мотивами інтерв'ю А. Єрмака.

(Фантазії на тему перемир'я. Від зради до перемоги)

Чергова загроза відкритого нападу путіна минула, як стверджує п. Єрмак, саме завдячуючи політичному генію прєЗєдєнта.

Ну й міжнародної спільноти, трішки. Ніби добре. Але....

Все підтверджує, що путін не полишає наміру таки скинути нам тягар розграбованого й депресивного Донбасу, послабити тим санкційний тиск, щось виторгувати у президента Байдена (скоріш за все ПП-2) та ще й забезпечити московію робочими руками мільйона «новообращєнних» мігрантів.

Скоріш за все наступний саміт Нормандського формату все ж відбудеться в Донецьку.

Фантазуємо разом.

Московія торгуючись щодо умов повернення ОРДЛО, вчисту програє нашій високопрофесійній дипломатії й пристає на такі умови:

1. Забирає з ОРДЛО війська (своїх й тих, хто не може залишитись) але й сприяє переселенню нових «рускіх».

2. Повертає нам чи міжнародній інстанції контроль над кордоном.

3. Погоджується на функціонування наших військово-цивільних адміністрацій.

4. Погоджується на забезпечення правопорядку спільними зусиллями ОБСЄ, нашого МВС та діючих органів ОРДЛО.

5. Погоджується, що Україна проведе місцеві вибори в ОРДЛО протягом року.

6. Погоджується на запровадження Закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО після визнання виборів ОБСЄ (формула Штайнмаєра).

Щоби перейти від фантазій до оцінки ситуації, що складеться, маємо з'ясувати, хто ж буде вигодонабувачами від перемир'я на Донбасі.

Завершення конфлікту на сході України вигідно і Макрону (перед виборами та для лідерства в ЄС) й Меркель, як достойний вінець її політичного життя. Путін кидає «чемодан без ручки», отримує козир для торгів із лідерами Заходу, внаслідок чого добудовує ПП-2, зменшує санкційний тиск, виводить зі світового порядку денного питання Криму. Зєлєнскій виконує свою головну виборчу обіцянку, що згладжує усі провали. Олігархи, наші й московські та й західний бізнес отримують доступ до багатомільярдного фонду відновлення Донбасу.

Тепер запитання.

Що втрачає московія від такого рішення?

Що кардинально зміниться від такого перебігу подій в ОРДЛО на політичному ландшафті, у розстановці політичних сил в порівнянні з нині контрольованими територіями, окрім невеликого збільшення числа промосковських виборців?

Про те, що в такій ситуації та з врахуванням підтримки основними олігархами, котру він уже купив (усі колись найбільші наповнювачі бюджету стали збитковими за рік а статки олігархів зросли навіть в умовах пандемії) переобрання Зєлєнского на другий термін є питанням вирішеним навіть не кажу.

Що можуть зробити державницькі сили в такій ситуації? Якими будуть їх гасла в майбутніх виборчих кампаніях. Адже «зради» ніби й не буде, «червоних ліній» прєЗєдєнт не перетне. Не буду за них думати, але хотів би, щоби уже зараз вони зосередились на проштовхуванні у Верховній Раді законів про деокупацію й колаборацію.

PS. При обговоренні теми люди висувають припущення, що у пакеті рішень буде й подача води до Криму, як найбільш бажане для путіна. Навіть є повідомлення ніби окупаційна влада розпочала на своїй ділянці каналу ремонтні роботи. Можливо, звичайно, якщо знайдуть якесь переконливе пояснення для суспільства. Але, гадаю, скоріш за все, не зараз. Бо тут питання занадто дражливе. Червона лінія. А вони ж хочуть обійтись без протестів, подати домовленості, як видатну перемогу прєЗєдєнта й забезпечити тим переобрання його на другий термін. А вже тоді реалізувати все, для чого його й проводили до влади — зміну цивілізаційного вибору країни й повернення нас до союзу з московією. Тоді й питання не тільки води, а й повернення Криму відпаде.

UPD. Допоможе в обговоренні

Порошенко наголосив на «червоних лініях»:

1. Неприпустимість будь-якої ревізії конституційно закріпленого європейського та євроатлантичного курсу України.

2. Жодних поступок у питанні національної ідентичності, а саме української мови та української церкви.

3. Жодних виборів на окупованих територіях Донбасу, до повноцінного гарантування безпеки та деокупації.

4. Жодних компромісів у питанні Криму, зокрема щодо постачання води – Порошенко нагадав, що відповідальність за окуповані території несе окупант.

5. Ніяких пробачень Путіну за його агресію – судові позови для притягнення до відповідальності Кремля мають далі бути в пріоритеті.

Що скаже панство?