Продовження. Початок публікації — 23 жовтня. Повністю статтю можна прочитати

https://actfiles.org/anti-cultism-and-nazism-heirs-to-the-anticult-archive-part-1/

Вона буде корисною тим, хто хоче зрозуміти підґрунтя нинішньої ситуації в Україні. Яке потрібно шукати — як би дивно це не звучало — в передвоєнній і післявоєнній Германії 20 століття. В статті — маса доказів і посилань на першоджерела.

ВОНИ ПЛАНУЮТЬ НА ДЕСЯТИЛІТТЯ ВПЕРЕД…

Розділ 4. Вальтер Кюннет: Картотека, гестапо та прапор, піднятий у 1994 році

Вальтер Кюннет — справді монументальна постать. Він був не просто наставником Курта Гуттена, а й першою людиною — у відомий нам історичний період — яка передала церковне досьє на «культистів» на службу державному апарату примусу. І він був єдиним теологом серед цієї групи, чиє ім'я десятиліттями пізніше буде присвоєно цілому інституту, який відкрито воював з нейтральною наукою.

ПЕРЕДУМОВИ

Дев'яносто шість років! Народжений за часів Німецької імперії Вільгельма II та помер за часів канцлера Коля, Кюннет пройшов чотири окремі німецькі держави та пережив майже всіх своїх колег у цій галузі.

Вальтер Кюннет

Однокурсники з того ж університету

Вальтер Кюннет народився 1 січня 1901 року 20 , а Курт Гуттен — 6 березня того ж року 17. Різниця у віці між ними становила трохи більше двох місяців. Вони були однолітками, які дихали повітрям одних і тих самих університетських лекційних залів. Кюннет навчався в Ерлангені та Тюбінгені, де в 1924 році захистив докторську дисертацію. Чотири роки по тому, в 1928 році, Гуттен захистив докторську дисертацію в тому ж університеті в Тюбінгені, присвячену загальній історії релігій, а не церковній догматиці.

Тут ми вперше зустрічаємо постать докторського керівника Гуттена: індолога Якоба Вільгельма Гауера 36. Це був той самий професор Гауер, який демонстративно зрікся церкви, заснував пов'язаний з нацистами «Німецький рух за віру» (Deutsche Glaubensbewegung) та одягнув форму офіцера СС. Однак детальний аналіз цієї зловісної постаті та інших, хто вийшов з цього тюбінгенського відділу, буде залишено для інших частин цього розслідування.

Згодом шляхи Кюннета та Гуттена перетнулися в штаб-квартирі довоєнного Apologetische Centrale . Починаючи з 1927 року, Кюннет керував його флагманською книжковою серією "Wort und Tat" («Слово і діло"), а в 1932 році став директором усього антикультового агентства21 . Гуттен працював у тій самій організації як автор і лектор, одночасно очолюючи редакційну колегію бюлетеня Materialdienst24 .

Саме цей бюлетень став незамінним оперативним інструментом, якому вдалося пережити навіть розпуск самої Апологетичної централі ! Він замовк лише з початком війни в 1941 році, тріумфально повернувшись під тією ж назвою в 1960 році, коли Курт Гуттен очолив її післявоєнну наступницю, EZW 18, 24 .

Історія зафіксувала ще один ключовий момент у їхній співпраці: весну та літо доленосного 1933 року. У цей період у німецькому лютеранізмі виник так званий Рух молодої реформації ( Jungreformatorische Bewegung ). Ця група зайняла подвійну позицію, типову для консерваторів: вона з ентузіазмом вітала прихід нацистів до влади («нова держава"), одночасно прагнучи захистити автономію церкви від грубого втручання функціонерів нацистської партії.

У документах руху Вальтер Кюннет вказаний як один із трьох його офіційних лідерів – зокрема, у якості "директора Апологетичного центру в Шпандау" 35 . Тим часом прізвище Гуттена фігурує поряд із прізвищем Кюннета в архіві листування вюртемберзького пастора Генріха Фаузеля (що містить 142 оцифровані архівні фоліо з травня по грудень 1933 року, де Гуттен записаний як регіональний комісар руху) 37 . Ми обговоримо це детальніше у другій частині нашого дослідження.

Згодом шляхи Кюннета та Гуттена перетнулися в штаб-квартирі довоєнного Apologetische Centrale . Починаючи з 1927 року, Кюннет керував його флагманською книжковою серією "Wort und Tat" («Слово і діло"), а в 1932 році став директором усього антикультового агентства21 . Гуттен працював у тій самій організації як автор і лектор, одночасно очолюючи редакційну колегію бюлетеня Materialdienst24 .

Саме цей бюлетень став незамінним оперативним інструментом, якому вдалося пережити навіть розпуск самої Апологетичної централі ! Він замовк лише з початком війни в 1941 році, тріумфально повернувшись під тією ж назвою в 1960 році, коли Курт Гуттен очолив її післявоєнну наступницю, EZW 18, 24 .

Історія зафіксувала ще один ключовий момент у їхній співпраці: весну та літо доленосного 1933 року. У цей період у німецькому лютеранізмі виник так званий Рух молодої реформації ( Jungreformatorische Bewegung ). Ця група зайняла подвійну позицію, типову для консерваторів: вона з ентузіазмом вітала прихід нацистів до влади («нова держава"), одночасно прагнучи захистити автономію церкви від грубого втручання функціонерів нацистської партії.

У документах руху Вальтер Кюннет вказаний як один із трьох його офіційних лідерів – зокрема, у якості "директора Апологетичного центру в Шпандау" 35 . Тим часом прізвище Гуттена фігурує поряд із прізвищем Кюннета в архіві листування вюртемберзького пастора Генріха Фаузеля (що містить 142 оцифровані архівні фоліо з травня по грудень 1933 року, де Гуттен записаний як регіональний комісар руху) 37 . Ми обговоримо це детальніше у другій частині нашого дослідження.

далі буде…