Ща скажу дещо дуже неприємне та жахливе для тих адептів україномовної україномовності, що вважають мов Маріуполь (та інші міста Сходу) так пострадав бо там бачте розмовляли пережвано (так пережвано, а не виключно) російської мовою. Я вважав що ця маячня за рік пройшла, але ніт, все ще є люди з вадами в розумінні логіки та/або герографії.
Дуже хочется звернутися до сертифікованих патріотів Українського Валінору (що кажуть легенди лежить десь на Заході) де живуть патріотичні, які розмовляють чистою українською (без жодних слів та виразів з інших мов, хто сказав польска??), які ніколи не матюкаюццо (хто бляха сказав курва??) альви карпатьских лісів.
Так ось СТРАШНА ПРАВДА НОМЕР РАЗ.
Якби в рф були війська накшталт Starship Troopers/Space Marines/Adeptus Astartes, тобто солдати які можуть провести десантну операцію аж з самого космосу.
Або якби в кгб рф був якийсь секретний оккультно-магічний департамент, що був би в змозі відкривати вантажні портали на відстань кілька сотен км.
Якби так було, то кажу як є — найпотужніший наступ кращими відбірними підрозділами армії кремлядей був би саме на Галичину та Волинь. Сюпрайз, ага?
А на то є одразу ДВІ дуже вагомі причини:
- Військово-стратегічна — одним страшним та потужним ударом відрізати нас від логистики та допомоги наших союзників (прощавайте сучасна техніка, боєприпаси, ніштяки від волонтерів, тощо), та від можливості евакуювати дітей, жінок, літніх (а це більше паніки та хаосу).
- Тупо помста — за дії УПА с 30-х по 50-ті. І якщо в Маріуполі вони все нищили в своєї мордорської байдужості до людей. В них просто буда задача захопити фортецю, та взяти під контроль важливу точку на мапі. То ві Львові наприклад вони це робили як у них кажуть «с остервенением» бо «дорвались». Принципово. Ретельно. Як це заведено у нацистів.
Якщо б так сталося в рамках паралельної Землі мультивсесвіту Курвел, то я б в такому разі мог би тоді запитати через яку мову напали росіяни на Галичину/Волинь/Закарпаття — польську/чеську/словацьку або угорську може?
Мог би, але я б такої хуйні не робив — бо я не канібал. І своїх, тобто українців, не жеру.
СТРАШНА ПРАВДА НОМЕР ДВА
Виновні в приході війни в Україну не російськомовні, а такі виблядки як Партія Регіонів. За який довгі роки постійно голосовали на Закарпатті. От постійно в топі були. Голосовали, хотя ці виродки несли «российский мир» системно та потужно в наш простір. Несли маячню кремля и виконували завдання русні.
Правда в тому, що українська мова, напревеликий жаль мій, жодним чином не страхує від:
- Відвертої державної зради — багато прикладів.
- Відвертої діяльності на користь ворогу по тупості — багато прикладів.
- Від (о жах!) насраної махрової РАДЯНЩИНИ в головах — багато прикладів.
- Від кумівства та корупції — дохуліард прикладів серед любіх друзів різного рівня.
Наостанок скажу досить очевидне для всіх притомних.
Війська РФ не прийшли під Львів, або Луцьк не тому що там всі знають колядки, українські пісні та розмовляють нашою мовою. Ніт. Вони не прийшли туди, тому що кращі підрозділи рф лягли в землю під Черніговом, під Києвом, під Харьковом, під Сумами, під Маріуполем, під Херсоном, під Миколаєвом, тощо. Там їх зупиняли всі хто любить Україну. Там в ворога стріляли, взривали, підпалювали, наводили арту, пташок та спеціальних хлопців, мінували, тощо.
Помітили? Га? Це ж переважно ті міста, що хтось в пихатості своєї називали «російськомовні». Так ось вони зустріли ворога кулею, а не квітами.
І так — під тими містами з нашого боку сражались та помирали всі. Україномовні та не дуже. З гор Карпат, та берегу Одещини. З лісів Слобожанщини, або степу Херсонщини. Центр, Північ, Південь, Схід, Захід. Вся Україна. Разом. Сражалась та помирала. Щоб ворог не мав можливості вбивати українців, руйнувати українські міста. Всі міста всієї України.