Знаєте над чим думала сьогодні?
Над посівною.
Я згадала 2014, коли українці засадили, а урожай зібрала Росія.
Чи потрібно нам садити усюди й наразі, чи краще дати землі віддихнути в гарячих регіонах?
Не хочеться повторення 2014 року, коли росія (якщо вона ще буде на нашій території, але треба врахувати й це), так от коли росія вкраде наш урожай.
Крім того не хочеться з страшенним ризиком для життя українців садити, обхожувати, збирати, та снабжати інші країни продовольством, при тому, що вони не роблять достатньо для швидкого закінчення війни  в нас, їм вигідно затягування, чи зберігання статусу занепокоєного спостерігача, а ми знаємо, що наш урожай дуже важливий, так що відсутність нашого урожаю, може змусити світ збільшити їх тиск на Росію в плані закінчення, не визнаної Україною в чиїхось інтересах, війни.
Нам продовольства хватить, якщо ми засіємо там, де не гаряче.
Так, ланцюжки прервуться, і треба буде знову налагоджувати.
Але це буде важелем впливу на світ.
Бо вони хочуть всидіти на двох стільцях, що неприйнятно.
І росіяни не винні, і українці чомусь все вмирають, і ще й сіяти повинні, і забезпечити їх продовольством.
В наших інтересах не садити і дати землі віддихнути.
А світу замислитися.
А ви як думаєте?