16 липня 2025 року Верховна Рад України ухвалила законопроект № 13157, згідно якого запроваджується з першого серпня 2025 року 10% мито на експорт ріпаку і сої. Якщо він стане законом після підписання його президентом, то викличе двоякі напрямки розвитку аграрного сектору економіки України. З одного боку це примус до місцевої переробки названих культур, а з іншого, це зменшення  доходів, адже за один день фермери не перекваліфікуються з експортерів зерна на виробників готової продукції. І це ж уже не перший раз вводяться подібні мита. У 1918 році «це вже ж було…», але з приходом нової влади їх відмінили, а тепер знову стара-нова влада наступає на ті ж самі граблі.

У всякому разі, Уряду бажано б розробити амортизаційну подушку для фермерів, тобто програму підтримки с/г підприємств на час їхнього перетворення з кокона в метелик. Адже треба і обладнання закупити для переробки, і кадри навчити, врахувати маркетингові витрати і головне — знайти ринки збуту готової продукції, адже до цього фермери займалися лише продажем сировини. І хоча ринок, наприклад, сої у нас під боком, тобто в ЄС, і потреби в сої там дуже великі (35 млн.т), пробитися на прилавки тамтешніх крамниць уже з готовою продукцією з сої не так і просто.

У таких кризових випадках на допомогу фермерам приходить не лише держава, а й такі громадські організації, як Асоціація «Дунайська соя». Асоціація, зі штаб-квартирою у Відні, в рамках Протеїнового партнерства з 2012 року допомагає українським виробникам сої вийти на ринок ЄС. Для цього вона сприяє вирощуванню сої регіонального походження відповідно до чітко визначених стандартів якості, проводить безкоштовну сертифікацію не-ГМ сої на відповідність критеріям сталості ЄС, знаходить європейських контрагентів, проводить тренінги для фермерів щодо сталого ефективного вирощування сої за зміни клімату, переробки та збуту, сприяє налагодженню внутрішньої системи якості на підприємстві.

Згідно Програми ЄС про Протеїнове партнерство Українське відділення Асоціації підтверджує статус відсутності вирубки лісів та знижені значення СО2  для оформлення вивозу сої в Європу. Цю критично важливу екологічну умову необхідно виконувати усім експортерам сої згідно з новим регулюванням ЄС, тобто Директивою 2023/1115, інакше в Європі ніхто не купить вашу продукцію.  

Екологічні вимоги ЄС дуже важливі для України і відносно до майбутньої євроінтеграції, і відносно торгівлі українською соєю ще до вступу України в ЄС. На цьому наголосив виконавчий директор Асоціації «Дунайська соя» Володимир Пугачов на нещодавній зустрічі з журналістами: «Вимоги ЄС щодо знеліснення полів при вирощуванні сої стали одним з основних критеріїв допуску сої на ринок ЄС і почали поширюватися  на інші культури».  

Є ще один важливий критерій якості сої , це ї ї — НЕ генно-модифікованість. Деякі країни не звертають уваги на цей критерій і вирощують все, що попаде під руку і те, що дешевше. Тим більше, при роботі з посівами фермер інколи й сам не знає що сіє. Якщо зі 100% сої попаде (навіть випадково) 10 % сої генно-модифікованої, тоді й інші 90 % вважатимуться ГМО. І як би фермер не старався, дуже важко контролювати чистоту посівів. Тому й важлива сертифікація не-ГМ сої, яку проводить асоціація «Дунайська соя».

«Генно-модифікована соя в Україні є, але вона не є в більшості і ГМО ліній не зареєстровано. З 2026 року опір ГМ сої в ЄС значно зросте», — звертає увагу Володимир Пугачов. І це правильно, ми хоч з 1991 року стали ідеологічними мутантами і більше не страждаємо на всякі «ізми», нас з кожним технологічним досягненням усе більше хвилює мутація харчових продуктів, адже наука не стоїть на місці, а її вплив на наше здоров'я зразу й не розпізнаєш. І хоча 80 % сої і де на промислові потреби, наша турбота за своє здоров'я розповсюджується на всі продукти, які попадають на наш стіл.

Олесь ПАСІЧНИЙ, агенція БІЗРЕЛІЗ

25.07.2025

Посилання на публікацію статті на сайті БІЗРЕЛІЗу

https://sites.google.com/view/bizreliz#h.ross3unn3zq8