Поки українські військові щодня стримують російську агресію на фронті, інша війна триває в тилу — інформаційна та агентурна. Вона не завжди проявляється через шпигунів чи диверсантів. Іноді її інструментами стають люди, які роками позиціонують себе як «експерти», «правозахисники» або «борці з сектами».

Після прочитання статті «Викриття російської мережі впливу» виникає закономірне запитання: як так сталося, що на п'ятому році повномасштабної війни окремі ланки цієї мережі, схоже, продовжують відкрито діяти в Україні?

Джерело: https://site.ua/jankowal/vikrittya-rosiiskoyi-merezi-vplivu-i0z34m1

Методичка із саботажу — на церковному ресурсі

У статті наведено факт, який складно назвати випадковістю.

Одразу після початку повномасштабного вторгнення на сайті Місіонерського відділу Новосибірської єпархії РПЦ було опубліковано матеріал із рекомендаціями щодо саботажу в Україні. Автори пропонували тим, хто чекає приходу «русского мира», здійснювати диверсії всередині нашої держави.

Сам по собі цей факт уже говорить багато про що.

Адже ресурсом керує протоієрей Олександр Новопашин — один із найближчих соратників Олександра Дворкіна та віцепрезидент російської антикультової асоціації РАЦИРС.

«Олександр Новопашин — протоієрей російської православної церкви, один із найближчих соратників Олександра Дворкіна та важлива фігура церковно-антикультового середовища. Є віце-президентом РАЦИРС і членом-кореспондентом FECRIS; з ним пов'язаний Місіонерський відділ Новосибірської єпархії, який виступає помітним церковно-антикультовим центром і майданчиком для публікації матеріалів проти „сект“, „деструктивних культів“ та окремих громадянських ініціатив. Новопашин бере участь у міжнародних антикультових конференціях, а сама антикультова лінія просувалася ним також через навчання та лекції для силового та правоохоронного середовища, включаючи МВС, Слідчий комітет та ФСБ.»

Дворкін і РАЦИРС — більше, ніж просто «боротьба із сектами»

Олександр Дворкін давно відомий як головний ідеолог російського антикультового руху.

«Олександр Дворкін — російський „сектознавець“ і один із ключових ідеологів російської антикультової мережі...»

Саме через РАЦИРС, церковні структури московського патріархату та міжнародні антикультові організації, як зазначається у статті, вибудовувалася мережа впливу далеко за межами росії.

Не менш показовою є й характеристика самої РАЦИРС:

«РАЦИРС — російська асоціація центрів вивчення релігій і сект...»

А тепер — український вимір

Найцікавіше починається тоді, коли відкриваєш той самий сайт Новопашина.

Серед матеріалів можна знайти:

З іншого боку, сама Ірина Кременовська на українському ресурсі «Вільне слово» рекомендувала як авторитет Олександра Невеєва — російського антикультиста, який внесений до бази «Миротворець» як пропагандист рф.

Чи можна вважати всі ці збіги випадковими?

Одна й та сама схема

На сайті Центру економіко-правових досліджень Кременовської українські громадські організації регулярно отримують ярлик «секта».

Критикуються відомі українські релігієзнавці — Віктор Єленський, Людмила Филипович, Олександр Саган.

Організації, що працюють на міжнародну підтримку України, також стають об'єктами кампаній дискредитації. Однією з них є міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА».

При цьому український суд, як зазначається у матеріалі, остаточно встановив, що діяльність «АЛЛАТРА» не суперечить законодавству України та має патріотичний характер.

Сам автор розслідування робить такий висновок:

«На цьому тлі діяльність української антикультової активістки Ірини Кременовської перестає виглядати як приватна ініціатива...»

 

Це питання вже не лише релігії

Якщо подивитися на всі наведені факти в комплексі, вимальовується тривожна картина.

Російські антикультові структури, церковні ресурси, інформаційні кампанії, спільні інформаційні меседжі, взаємне цитування та підтримка окремих українських активістів — усе це може свідчити про існування системної мережі впливу, яка працює під прикриттям боротьби з так званими «сектами».

У час війни подібні сигнали не можуть залишатися без уваги.

Адже якщо під виглядом громадської діяльності чи експертних висновків просуваються наративи, вигідні державі-агресору, це вже питання не громадських дискусій, а національної безпеки.

Саме тому всі наведені у розслідуванні факти потребують ретельної перевірки компетентними правоохоронними органами України.

Відеорозслідування:

«Мережа впливу ФСБ: як знищують тих, хто заважає? | Розслідування»

https://www.youtube.com/watch?v=7zRtEdhdLRE&t=1170s

Усі твердження у статті базуються на відкритих джерелах, офіційних документах та публікаціях. Остаточну правову оцінку викладеним фактам можуть надати виключно компетентні державні органи України.