Публічний образ «борця з сектами» десятиліттями створював враження людини, яка захищає суспільство від небезпечних релігійних течій. Проте низка досліджень, журналістських розслідувань і міжнародних доповідей відкриває зовсім інший погляд на діяльність Олександра Дворкіна.

Автори нового розслідування каналу «Голос Свободи» стверджують: за фасадом академічних титулів сформувалася масштабна система інформаційного та психологічного впливу, що виходить далеко за межі росії й має своїх представників в інших країнах, зокрема в Україні.

Від «антикультової боротьби» до політичної технології

Ім'я Олександра Дворкіна вже багато років асоціюють із російським антикультовим рухом. Водночас критики його діяльності наголошують: боротьба із так званими «сектами» завжди була інструментом переслідування релігійних громад, громадських організацій і всіх, хто не відповідав офіційній ідеології кремля.

Саме цій темі присвячене нове розслідування «ЩО ВІДОМО ПРО ЦЬОГО ПРОФЕСОРА? Олександр Дворкін: що стоїть за його діяльністю», у якому автори аналізують біографію Дворкіна, його зв'язки та міжнародну мережу впливу.

На думку авторів, особливу увагу варто приділити людям, які роками формували суспільну думку, прикриваючись статусом експертів і моральних авторитетів.

Найгостріші твердження розслідування

У відео звучить така оцінка діяльності Дворкіна:

«Йому були потрібні люди, над якими він міг легко домінувати, нав'язувати свою волю та тримати в постійному страху тих, хто не міг дати відсіч. Він просто отримував насолоду від приниження інших... Якщо зібрати воєдино інформацію про пов'язаних із ним антикультистів, можна побачити, що за багатьма з них тягнеться шлейф звинувачень у педофілії та гомосексуальних зв'язках.»

Автори також звертають увагу на діяльність Дворкіна, пов'язану з питаннями усиновлення дітей, і вважають, що окремі факти цієї біографії потребують ретельного суспільного та правоохоронного аналізу.

Український слід

Окремий блок розслідування присвячений Україні.

Автори стверджують, що серед людей, які продовжують просувати ідеологію російського антикультового руху в Україні, ключовими фігурами є Ірина Кременовська та Олексій Святогор.

Саме їх журналісти пов'язують із поширенням риторики, характерної для мережі Дворкіна.

Що пише Джеймс Ресслер

Додаткову увагу темі приділено у книзі колишнього профайлера ФБР Джеймса Ресслера «Маніяк проти Бога».

У 32 розділі книги автор пише:

«Ірина Кременовська — широко відома послідовниця Дворкіна... Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) ще у 2020 році звернула увагу на небезпечний антидемократичний вплив Дворкіна та його антикультової мережі... Після відходу Павла Бройде Кременовська фактично намагалася стати головною представницею РАЦИРС в Україні. Її діяльність, як зазначається, координується з російською антикультовою мережею та відповідає російським дезінформаційним кампаніям.»

Автор книги стверджує, що така діяльність спрямована на послаблення українського суспільства, обмеження свободи совісті та виправдання російської агресії.

Чому ця тема важлива саме зараз

Під час повномасштабної війни інформаційний простір став одним із ключових фронтів.

Саме тому будь-які мережі, які можуть бути пов'язані з просуванням російських інформаційних наративів або працювати на розкол українського суспільства, мають ставати предметом відкритого суспільного обговорення та професійної перевірки.

Історія Олександра Дворкіна — незалежно від ставлення до окремих оцінок — демонструє, наскільки небезпечним може бути поєднання псевдоекспертності, інформаційного впливу та політичних технологій.

Де ознайомитися з матеріалами

▶️ Повне розслідування «ЩО ВІДОМО ПРО ЦЬОГО ПРОФЕСОРА? Олександр Дворкін: що стоїть за його діяльністю» доступне на YouTube-каналі «Голос Свободи».

▶️ Аудіокнигу Джеймса Ресслера «Маніяк проти Бога» можна прослухати на каналі @true.crime.book.uk26:

https://www.youtube.com/@true.crime.book.uk26

Примітка. Матеріал ґрунтується на відкритих джерелах, журналістському розслідуванні, публікаціях, офіційних документах та книзі Джеймса Ресслера. Частина наведених тверджень, що є позицією авторів цих матеріалів, потребує належної правової оцінки.

В умовах триваючої гібридної агресії рф будь-яка інформація про можливі мережі впливу має бути предметом ретельної перевірки компетентними державними органами.