Слава пальмі, смерть транс-жирам!

За основу

15 травня Верховною Радою у першому читанні прийнято вже півроку піарений законопроект 3871 «Про заборону використання пальмового масла у виробництві харчових продуктів». Мотивація така: «У нас знищене тваринництво, тому що завозиться пальмова олія, замість того, щоб купувалася молочна продукція у селян».

Ніби все логічно. Та тільки за умови високого рівня життя, і відсутності попиту на дешеві ерзац-продукти.

З іншого боку, досягши зростання поголів'я, скажімо, підняттям закупівельнх цін на молоко, чи проголошенням корови священною твариною, його все одно буде вигідніше продавати у вигляді масла за кордон.

Розібратись у цьому театрі абсурду допоможуть статті Антона Сененка та Вікторії Козак, а також Максима Фастєєва (лаконічно).

Можу лиш додати, що закон таки має смисл. Невеликі за сумами, але постійні і масові надходження до бюджету або кишень перевіряючих – гарантовані.

Якби Ляш & Ко справді обходило здоров'я та добробут українців то замість згаданого закону треба було приймати наступні:

«Про повну заборону використання транс-жирів, в т. ч. гідрогенізованого/технічного пальмового масла у виробництві харчових продуктів»,

«Про суворе посилення відповідальності за фальсифікацію продуктів харчування і надання недостовірних даних про їх склад»,

«Про пріоритетний розвиток екологічного свинарства та сприяння дрібним та середнім господарствам по утриманню худоби в умовах вільного випасу».

Ця дискусія, нібито у сфері охорони здоров'я, насправді точиться через конкурентні війни різних країн і виробників. Науковці, медики та четверта влада відпрацьовують фінансування з боку тієї чи іншої сторони, апелюючи до ідеологій вегетаріанства чи відновлювального природокористування.

Перебіг подій пильно відстежують фармацевтичні компанії, щоб знати в розробку яких ліків вкладатися.

Крапки над і розставляє абзац авторства Юлії Шулімової-Мовчан, генетика, консультанта з якості та безпечності харчових продуктів:

В ЄС дискусії про шкоду або користь пальмового масла вже давно припинилися. Прийнято чітку директиву, що обмежує використання і вміст транс-жирів (транс-ізомерів жирних кислот) в продуктах харчування. Саме тому у кондитерському виробництві падає попит на ріпакові та соняшникові маргарини, і виробники дедалі більше переходять на пальмову олію, щоб витримати вимоги. І тому попит на пальмову олію в Європі та світі зростає.

По суті

Читання SEO-оптимізованих статейок в мережі інтернет, таке ж безглузде як у свій час читання совітських газет. З них можна довідатись, що пальмове масло – це не тільки рак четвертої стадії, а й гарантований Склєроз, Тромбоз і Ожирєніє.

Лиш одна стаття з масиву навколопальмових інтернет-публікацій спробувала детально дослідити суть справи (автор – біолог Дарія Прокопик). Взявши за основу науковий огляд, опублікований у медичному журналі Гани (батьківщина комерційного пальмового масла ще з 1820 р.) пані Дарія не проминула гіркі слова багаторічного дослідника унікальних властивостей тропічних масел Брюса Файфа, щодо тотального упередженого ставлення до насичених жирів:

...knowledge about coconut oil has been kept buried in medical journals because of a general prejudice against saturated fats.

Неупереджений аналіз фактажу справді говорить про те, що за властивостями тропічні масла значно ближчі до традиційних сала з маслом ніж соняшникова олія. Вона лиш з середини 19 століття почала широко вживатися у їжу, але не через те, що була смачна і корисна, а через свою доступність. Комерційно вигідне вирощування соняшника на той час визначала потреба в оліфі для лако-фарбової галузі, та в мастилі для роботи парових машин. В усі часи незаможні селяни вершкове масло продавали, а вживали в їжу сало та «масло для бідних» – олію. Хоча за відсутності електрики, каганці на олії справно світять, як і багато сотень років тому назад.

На руйнування міфу про абсолютну істинність цього, з початку 60-х «всмоктаного з молоком матері» положення про суцільну шкідливість насичених жирів знадобиться ще немало років.

Більш як пів-століття ведуться навколохолестеринові війни, але й досі нема розуміння важливості контексту.

Context is everything, and it"s individual and empirical. — Raymond Peat, PhD

Хоча подібні невизначеності (цитата нижче) зустрічаються чи не в кожному мета-аналізі, але у професійному середовищі нема (чи не вигідно щоб було) якихось раціональних пояснень неоднозначності результатів. Обмежуються улюбленою фразою науковців: "потрібні нові, більш фундаментальні дослідження".

Олексій Болдирєв, к. б. н. з Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України:

Незважаючи на такий ніби-то великий обсяг наукових праць, ми досі не можемо сказати, чи несе пальмова олія шкоду здоров'ю людини, чи лише суцільну користь. Вчених насторожує високий вміст насичених жирних кислот: надмірний їх вжиток за низкою досліджень корелює з розвитком серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому, цурового діабету 2-го типу. Втім, інші дослідження не знаходять подібного зв'язку.

Дарія Прокопик озвучує загальновизнану опінію, що рідка "Олеїнова фракція має корисні ефекти, і наразі активно досліджують її вплив на серцево-судинну систему. Стеаринова фракція олії вже не має нічого корисного для нас. Це просто насичені жири, калорії (про залякування калорїями іншим разом), відсутні вітаміни (правда). Її легко транспортувати, її дешево видобувати (не дешевше за олеїнову), вона не так псується (!). Це краще, ніж маргарини в складі печива і цукерок (свята правда). Це краще, ніж голод в Африці. Але це не найздоровіша опція".

Але це суперечить тим місцям у її статті де йдеться про:

- упереджене ставлення до насичених жирів;

- те, що "виробники оброблених харчових продуктів окислюють пальмове масло у своїх продуктах для різних кулінарних цілей";

- те, що "пальмова олія має високу температуру димлення – 235 градусів за Цельсієм – і тому підходить для глибокого смаження" (читай окислення);

- те, що "смаження на соняшниковій олії, навіть рафінованій, дає безліч сполук із канцерогенним ефектом".

- те, що "Україна є лідером з виробництва і споживання соняшникової олії, але при цьому має дуже високий рівень захворюваності на хвороби серця" (онкологічні також).

Чим рідша олія (нижча точка плавлення/замерзання) тим швидше вона псується (окислюється, тобто гіркне). Споживши таку олію, наприклад, "супер-корисну" сиродавлену лляну, ми помістили речовину із середовища холодильника +2 в середовище організму +37 і вона одразу починає пришвидшено псуватись. Але специфічний смак олії з насіння льону застерігає від надміру споживання. В майонезі чи картоплі фрі такого запобіжника нема.

Навіть отруйна речовина, але в невеликій кількості чи в ослабленій як при вакцинації формі, є корисною для здоров'я, оскільки змушує людину виробляти протиотруту. У даному випадку, невелика доза прооксидантів тренує антиоксидантні системи організму. За принципом "прокляття бадьорить, благословіння розслабляє".

Але одне діло закинутись капсулкою риб'ячого жиру, інше – коли щомісяця (якщо велика сім'я) купувати і споживати щось на зразок цього:

До речі, чоловікам сильно ненасичені, "незамінимі" омега-3 жирні кислоти з льону чи з риб'ячого жиру, притомні лікарі не рекомендують вживати. В низці досліджень на підтвердження позитивного впливу омега-3 було неможливо приховати кореляцію з підвищеною захворюваністю на рак простати.

В кінці статті "Злізти з пальми: що треба знати про пальмову олію та чого боятися" є хороші новини від експерта:

В Україні в 90-х роках було близько 10 заводів, що виробляють гідрогінезовані жири, сьогодні їх 1-2 і вони працюють з перебоями. Тому що на час заходження тропічних жирів (90-ті роки) вони були дешевші. А налагодити виробництво (до речі, вибухонебезпечне) справа не проста. Рідкої олії в нас забагато, але її не можна використати для низки продуктів – морозива, шоколадної глазурі.

Ключова інформація -- в самому кінці (коментар у прямих дужках мій):

Для виробництва кондитерських виробів потрібна тверда фракція з нижчою [обмовка, правильно – вищою] температурою плавління. Для смаження краще використовувати тверді жири. Рідка олія через певний час отримує продукти окислення – канцерогени. Твердий жир (тропічний чи гідронізований) під час термічної обробки не руйнується, тому що там ненасичених жирних кислот або немає або мало.

Завдяки таким дон-кіхотам як Мері Еніг, а особливо, геть не знаному у нас, американському німцю зі слов'янським прізвищем Фреду Куммерову (виграв судовий позов на FDA) Злучені Штати та інші заможні країни світу законодавчо забороняють використання маргарину харчовою промисловістю.

Без риб не вгиб, без олію не зомлію

"Війна олій" триває, і попри "реабілітацію" холестерина в офіційних американських Дієтологічних Рекомендаціях за 2015 рік, вкотре закріплено релігійне переконання, що рідкі ненасичені олії – це завжди здоровий вибір, а тверді насичені жири – не здоровий. Аргументовано про те, чому це не так буде присвячено ще не одну публікацію, але в країні – світовому лідері з вирощування й експорту соняшникової олії цей розрив шаблону не на часі.

Наші "друзі", що сприяють підтримці попиту на олію добре знають, що соняшник ефективно виснажує чорнозем – запоруку конкурентної переваги і процвітання в майбутньому, в якому кілограм натуральної їжі буде дорожчий кілограма гаджетів.

Пальмітинова жирна кислота (16:0, 42% вмісту всіх пальмових жирів) має 16 атомів вуглецю. Нолик у формулі означає, що ненасичені (подвійні) зв'язки у ланцюзі карбонового скелету відсутні, тобто жодного бійця (водню) у загоні не втрачено, і його не треба доукомплектовувати "лівими" людьми при сумнівних обставинах.

Отже, з двох варіантів потрібних для харчової промисловості твердих жирів, тверда фракція (так би мовити, гідрогенізована самою природою) пальмової олії краща штучно гідрогенізованої рідкої фракції. У пальмоядровій олії тверда фракція відсотково більша, кокосова, майже повністю з неї і складається.

Переваги твердих рослинних безхолестеринових жирів, свого часу, призвела до війни американських виробників олії з сої та рапсу з малазійськими постачальниками тропічних масел. Щоби прирівняти пальмове та кокосове масла до однозначно шкідливого маргарину, сойові лоббісти в США "протягли" застереження на упаковках продуктів: "NO TROPICAL OILS! NO TRANS FATS!". Проте в 1994 році FDA маркування типу "Не містить пальмового масла!" заборонило.

Нам розказують, що багато країн світу відмовились від імпорту пальмового масла. Насправді жодна країна світу повністю не відмовилась від його ввезення, більш того, пальмовое масло складає 58% світового споживання жирів. В Євросоюзі його імпорт склав 6,4 кг на людину в рік, в Россії – 4,7 кг, Україні – 3,5 кг. По малазійським даним, в торгівельному сезоні 2015-2016 рр. нами було закуплено 136.200 тонн, а в 2016-2017 вже 145.700 тонн.

За поребрик імпортується 449.000 тонн тропічних масел. З них майже 39.000 тонн кокосового та пальмоядрового.

Головний аргумент противників пальмового масла полягає в його канцерогенності. Дійсно, переважно ввозиться недороге р а ф і н о в а н е пальмове масло. В процесі рафінації його нагрівають до 260ºС. При такій температурі в будь-якому маслі утворюються канцерогенні речовини.

Водночас, в далеко не бідних країнах світу, н е о ч и щ е н е червоне пальмове масло продається в крамницях здорової їжі.

Кого детально цікавить чим саме воно корисне пропоную ознайомитись з розширеною врсією даної статті.

Коротко про цілюще пальмове масло

Червоне пальмовое масло – унікальний харчовий продукт, збалансоване джерело провітаміну А, "повноспектрального" вітаміну Е і коферменту Q10, що відіграє важливу роль в енергозабезпеченні клітин. Всього одна столова ложка пальмового масла містить добову норму цих вітамінів у формі, що добре засвоюються навіть не дуже здоровими людьми.

Зниження рівня вітаміноподібного коензиму Q10 в організмі викликає серцеву недостатність, імунодефіцити, дистрофію м'язів, ураження легень, печінки, злоякісні утворення. Його споживання дає змогу долати наслідки надмірних стресів та зупиняти розвиток хронічних захворювань. Завдяки високій антиоксидантній активності червоне пальмове масло має зайняти почесне місце в харчуванні і входити до всіх заходів anti-age терапії.

Токофероли присутні в поширених рослинних оліях, таких як соя і кукурудза в той час як токотрієноли переважно містяться в зернових культурах: жито (92 мг/кг), овес (210 мг/кг), рисові висівки (465 мг/кг), ячмінь (910 мг/кг). Токотрієнолами багата і пальмова олія (940 мг/кг). Остання також має найвищий вміст вітаміну Е серед рослинних жирів. Низка досліджень показала, що токотрієноли мають унікальні біологічні властивості, в тому числі більш високу антиоксидантну активність порівняно з вітаміном Е у формі α-токоферолу. Ось лиш деякі з оздоровчих напрямків його застосування:

1. Tокотрієноли покращують ріст волосся.

2. Ізоформи токотрієнолів мають нейропротекторні властивості, причому як за рахунок антиоксидантних, так і за рахунок протизапальних властивостей. Серед іншого: зменшує прогресування ураження білої речовини, сприяє зменшенню виробництв NO в мікроглії;

3. Tокотрієноли впливають на зниження рівня холестерину, та допомагають запобігти утворенню склеротичних уражень судин. Це, а також їхня феноменальна антиоксидантна активність (в 40-60 разів більша, ніж в альфа-токоферолу) робить їх помічними в профілактиці хвороб серця.

4. Tокотрієноли ефективні в терапії виразкової хвороби шлунку.

5. Гамма і дельта-токотрієноли – найбільш дієві ізомери в підтримці кісткової структури та її міцності.

6. Tокотрієноли запобігають дегенерації м'язів полегшуючи регенеративну дію фосфоліпідів, які є основними компонентами клітинних мембран.

7. Гамма-токотрієнол продемонстрував здатність пригнічувати проліферацію ракових клітин при раку простати.

8. Tокотрієноли помічні в лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки.

9. Зменшуючи окислювальний стрес, токотрієноли сповільнюють утворення зморшок, зменшують набряки під очима, захищають від ультрафіолетового спектру (UVA) випромінювання. Також вони є неодмінним компонентом в косметичних засобах для зволоження шкіри, зменшення рубців і прискорення загоєння ран.

10. Tокотрієноли підвищують концентрацію антитіл анти-ТТ IgG у пацієнтів, схильних до імунної дисфункції і аутоімунних розладів. Також зменшують запалення, викликане виробництвом інтерлейкінів IL-6.

В цілому

Чи все перелічене заохочує купувати харчові продукти на обгортці яких виробник зізнався, що використав пальмове масло? Боже борони! Якщо дозволяє бюджет – шукайте напис "не містить рослинних жирів". Морозиво лише по ДСТУ-4733, масло максимальної жирності, лише перевірених брендів, в крамницях де дають чек, та не дешевше 35 грн за пачку. Хоча і це нічого не гарантує. Коли корів лобіюють такі фріки (яскраві особистості) як Ляшко і Мосійчук, то перевиробництво, здешевлення і покращення якості молочної продукції наразі нам не світить.

Регулярним покупцям аптечних вітамінів А та Е варто спробувати віднайти щось подібне до цього:

бо людина не в стані зробити чогось краще за створене природою.

Update про "масло для бідних".

В основного покупця української оліії -- Індії, що має шалений приріст населення, споживання різних жирів на одну людину складає близько 14 кг на рік. У той час, як в середньому по світу ця цифра складає 24 кг. За часів радянсько-індійської дружби індусів "присадили" на соняшник і тепер, після виснаження власних грунтів і нестачі води для поливу, вони закуповують дешеву соняшникову олію в Аргентині і дорожчу, але якіснішу в Україні. Аргентинська має більш темний колір. Наша не потребує додаткового освітлення.