Мешканці Правобережного управління купують страховий стаж

З початку 2019 року можливістю придбати страховий стаж для призначення пенсії скористались 23 мешканці Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об'єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, в т.ч. 8 мешканців Новокодацького району, 7 Центрального району та 8 Чечелівського району. З них 12 громадян уклали договори про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за попередні періоди та 11 − про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як відбувається ця процедура? Якщо не вистачає стажу для призначення пенсії, громадяни можуть одноразово сплатити єдиний соціальний внесок за укладеним договором у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за попередні періоди, в яких такий громадянин не підлягав загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі, за період з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2010 року). При цьому, сума єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. У 2019 році така сума становить 1836,12 гривень за місяць.

Також для збільшення страхового стажу громадяни мають змогу сплатити єдиний внесок, на період не менше одного року, за укладеним договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. В цьому випадку, сума єдиного внеску, яка підлягає щомісячній сплаті, не повинна бути меншою 918,06 гривень.

Інформацію про перелік документів, необхідних для укладення даних договорів зазначено в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

В разі виникнення запитань звертайтесь на безкоштовну «гарячу лінію» Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України 0-800-501-007.

Бізнес Правобережного управління заплатив у казну держави

понад 1 мільярд гривень ПДВ

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об'єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра інформують, що така сума надходжень податку на додану вартість перевищує минулорічну на 167,1 млн. грн., або на 19,8 відсотків. Упродовж дев'яти місяців 2018 року бізнес сплатив до бюджету 844,1 млн. грн. податку на додану вартість.

На думку податківців механізм зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН унеможливлює формування фіктивного кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету.

Більше 368 мільйонів гривень податку на прибуток сплатив бізнес Правобережного управління

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об'єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра впродовж січня-вересня 2019 року сплатили 368,7 млн. грн. податку на прибуток. Сума сплаченого платежу перевищила надходження аналогічного періоду 2018 року на 64,4 млн. грн. або 20,4 відсотки.

Нагадаємо, податок на прибуток нараховується платником самостійно. Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами. Базова ставка становить 18 відсотків.

На порталі ДПС розміщено новий банер «Новітні РРО»

На офіційному вебпорталі Державної податкової служби України розміщено новий банер «Новітні РРО„, який містить актуальні матеріали та документи щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та новацій у вказаній сфері. У банері також розміщено відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість.

Терміни оприлюднення на офіційному вебпорталі ДПС інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Норми визначені п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Інформація про нормативну грошову оцінку земель розміщено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням: Головна/Довідники/Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.htm).

Увага: на офіційному вебпорталі ДПС розміщено зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати.

Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму членських внесків, перерахованих неприбутковим організаціям

П. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Визначення платників екологічного податку за викиди двоокису вуглецю

Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб'єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб'єкти зобов'язані зареєструватися платниками екологічного податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов'язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Самостійне виправлення помилок у повідомленні за формою № 20-ОПП

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588), шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (п. 8.5 розділу VIII Порядку).

Якщо суб'єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за формою №20-ОПП, він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП до органу ДПС за основним місцем обліку.

При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією у другій графі відомостей про об'єкти оподаткування платником податків зазначається код ознаки надання інформації 3 (надання інформації щодо зміни відомостей про об'єкт оподаткування). При цьому таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об'єкт оподаткування.

Відповідне роз'яснення розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» (категорія 119.11) Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням http://zir.tax.gov.ua.

До уваги платників єдиного внеску: з 01.10.2019 діють нові небюджетні рахунки 3719!

Звертаємо увагу платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

З 01 жовтня 2019 року вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій за стандартом IBAN (29 літерно-цифрових символів)!

Нові небюджетні рахунки 3719 у розрізі областей, порядок заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску та символи рахунків для зарахування єдиного внеску в органах ДПС розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html

З відкритими небюджетними рахунками 3719 по ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які діють з 01.10.2019, також можна ознайомитись платникам єдиного внеску на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

З метою упередження помилкової сплати єдиного внеску на неналежні рахунки звертаємо увагу платників на те, що по Дніпропетровської області сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті на ім'я Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.

Нові закони про застосування РРО: штрафів у 250 % не буде!

ДПС України на головній сторінці офіційного веб-порталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393050.html) повідомила наступне.

Днями у ЗМІ була поширена інформація про те, що положення законопроектів №1053-1 і №1073, якими змінюються правила користування і застосування реєстраторів розрахункових операцій, «вб'ють десятки тисяч підприємців». На підтвердження цьому було наведено інформацію, яка не відповідає дійсності як в частині роботи діючої системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), так і щодо окремих аспектів очікуваних змін.

Тож дозволимо собі розставити акценти.

По-перше, твердження про те, що в межах механізму «кешбек» податкова на свій розсуд визначатиме «правильний» чи «неправильний чек» (тобто відсутній в публічній базі даних ДПС) – помилкове. Згідно з положеннями законопроекту № 1073 покупець має право отримати частину штрафних санкцій, які були сплачені продавцем виключно за результатами перевірки скарги «про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій». При продажу товару продавець зобов'язаний видати покупцеві чек. Це правило не змінюється! І цей чек має бути фіскальним (створений переведеним у фіскальний режим роботи РРО, або зареєстрований на фіскальному сервері ДПС – після запровадження програмних РРО).

На сьогодні (до запровадження програмних РРО) при проведенні операції через касовий апарат чек, який надається покупцеві, фіксується у фіскальній пам'яті РРО і далі направляється до Системи обліку даних РРО (СОД РРО) через еквайєра і процесинговий центр НБУ. Вона проектувалась, створювалась і працює як повністю автоматизована система збору фіскальної звітності РРО. Можливості втручання людини у функціонування цієї системи практично виключені. ДПС технічно не може «не пустити», чи видалити чеки окремого суб'єкта господарювання. Якщо припустити, що виданий покупцеві чек відсутній у СОД РРО, це теоретично могло б статися з двох причин: чек не був фіскалізований та не надісланий до СОД РРО належним чином, або він «загубився», чи затримався з технічних причин на шляху між РРО та сервером ДПС (вірогідність другого сценарію є вкрай незначною).

По-друге, твердження щодо відсутності відповідальності для покупця за недостовірну інформацію про порушення при проведенні розрахункової операції, відповідно до поданої ним скарги, хибне. Будь-який заявник, що подає інформацію про такі порушення, має ідентифікувати себе через власний електронний кабінет платника податків. Тобто такий покупець фактично погоджується із тим, що податкова служба буде перевіряти не лише правомірність дій продавця по відношенню до нього, але, в першу чергу, – оцінювати достовірність документів, доданих до скарги. Це зводить ризики можливих маніпуляцій із їх підробкою чи навмисним викривленням до мінімуму. Будь-яка компенсація можлива лише після завершення перевірки та стягнення санкцій. До речі, право звернутися зі скаргою на нефіскальний чек є у покупця і сьогодні, це можна зробити у звичайний спосіб – листом. І часом ідентифікувати такого заявника та оцінити обґрунтованість його скарги контролюючим органам набагато складніше.

По-третє, жодний із прийнятих Верховною Радою законів не передбачає застосування штрафу у розмірі 250 % вартості проданого з порушенням товару.

Видача покупцю нефіскального чеку за проданий товар залежно від обставин може розглядатися як непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, або проведення їх на неповну суму вартості таких проданих товарів. За діючими нині правилами і до набрання чинності положеннями законопроекту №1053-1 (через шість місяців з дати опублікування відповідного закону) штраф за таке порушення, вчинене вперше, складає 1 грн. За кожне наступне порушення з боку того ж продавця – цей штраф складатиме вже 100 % вартості проданих з порушенням товарів.

За новими правилами (тобто з дня набрання чинності згадуваного закону) і до 1 жовтня 2020 року штраф за таке порушення, допущене вперше, складатиме 10 % вартості проданих з порушеннями товарів, за кожне наступне – 50 %.

З 1 жовтня 2020 року (одночасно із запровадженням механізму «кешбек») штрафи становитимуть 100 % вартості проданих з порушеннями товарів за перший випадок, і 150 % – за кожний наступний випадок, виявлений перевіркою в одного і того ж продавця.

З огляду на викладене вище ДПС закликає дочекатися оприлюднення текстів затверджених Верховною Радою законів, і не робити поспішних висновків на підставі самих припущень. Ідея запропонованих змін: захистити легальний бізнес від недобросовісної конкуренції, посилити дотримання прав покупців. Зі свого боку ДПС гарантує будь-яку допомогу у вивченні нових правил.

Про сплату рентної плати за воду у разі передачі в оренду земельної ділянки із свердловиною для видобування підземних вод

Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є:

► первинні водокористувачі – суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;

► суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об'єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Враховуючи вищевикладене, суб'єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об'єктів та видобування запасів підземних вод.

При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.

Право займатися підприємницькою діяльністю визначено Цивільним кодексом України

Відповідно до частини третьої ст. 35 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець.

У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця.

Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки (частина четверта ст. 35 ЦКУ).

Термін реєстрації та визначення дати реєстрації платником ПДВ

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;

► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;

► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

► з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Норми встановлені п. 183.9 ст. 183 ПКУ.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

Заповнення платниками поля «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати єдиного внеску

При сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

1 – службовий код (“*»); 2 – код виду сплати («101" – Сплата суми єдиного внеску); 3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату; 4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу; 5 – не заповнюється; 6 – не заповнюється; 7 – не заповнюється.

До уваги платників акцизного податку!

Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393133.html у зв'язку із великою кількістю помилок при складанні Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизний склад, розташовані на ньому резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (форма J(F)0210301), Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J(F)0210401), Довідки про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції (форма J(F)0210601) та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції (форма J(F)0210701) повідомила.

Графа "№ рядка" таблиць в усіх довідках містить порядковий номер рядка у таблицях документа, що складається.

Якщо це основна довідка (складається вперше), то значення графи "№ рядка основної довідки, який коригується/додається", що зазначається у другій колонці таблиць довідки, співпадає із значенням графи "№ рядка" у першій колонці таблиць довідки.

Якщо це коригуюча довідка, то значення графи "№ рядка основної довідки, який коригується/додається", що зазначається у другій колонці таблиць довідки, може не співпадати із значенням графи "№ рядка" у першій колонці таблиць довідки.

Коли запроваджується нова форма податкової декларації з туристичного збору?

Державна податкова служба України надала роз'яснення щодо запровадження нової форми податкової декларації з туристичного збору.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни, зокрема до статті 268 Податкового кодексу України, якою визначено порядок справляння туристичного збору (далі – Збір).

Відповідно до зазначених змін з 01 січня 2019 року:

► змінено базу справляння Збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

► змінено порядок встановлення ставки Збору, а саме: ставка застосовується не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

► визначено поняття внутрішнього та в'їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок Збору;

► запроваджено норму, відповідно до якої Збір може сплачуватися авансовими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010р. № 1233" внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок), згідно з якими суб'єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати у податковій звітності.

З метою забезпечення виконання положень ПКУ та Порядку, приведення нормативно-правового акта Міністерства фінансів України у відповідність із чинним законодавством України наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766, оприлюдненим в Офіційному віснику України від 13.08.2019 №61, затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).

Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов'язань з туристичного збору, Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

Придбали права користування комп'ютерними програмами та кваліфіковані сертифікати відкритих ключів: визначення груп нематеріальних активів

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 із змінами (далі – П(С)БО 8), нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (далі – Закон № 2155) електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.

Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп'ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.

Врахування ФОП – "загальносистемником" витрат

на придбання товарів (робіт, послуг) у ФОП – платника єдиного податку

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування (далі – ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП у придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку.

Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об'єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов'язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.

Розрахункові документи, які на вимогу покупця зобов'язаний видати ФОП – платник єдиного податку

Згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" із змінами та доповненнями.

Отже, ФОП – платник єдиного податку на вимогу покупця надає товарний чек, розрахункову квитанцію, або інший письмовий документ, що підтверджує факт продажу товарів.

Дніпропетровщина: за 3 квартали 2019 року платники перерахували

до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 56 мільярдів гривень

З січня по вересень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів 44 млрд 234,5 млн грн, що на 15 млрд 592,4 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж трьох кварталів 2019 року спрямовано 25 млрд 497,9 млн грн, що на 11 млрд. 401,5 млн грн більше надходжень січня – вересня минулого року.

До мі