Хто зі службових осіб і чим зайнятий у кримінальному провадженні? Хто керує? Хто розслідує? Хто наглядає? Як ці ролі варто було б розподілити, щоб досягти необхідних результатів?
Здавалося б, функції учасників кримінального провадження вочевидь зрозумілі: хтось збирає докази, хтось організовує цей процес, хтось наглядає за дотриманням процедур, а хтось контролює дотримання прав і свобод людини.
Попри це, непорозуміння між слідчим і прокурором є щоденною практикою.
Стандарти досудового розслідування, сформовані на основі національного законодавства та найкращих міжнародних практик, пропонують відповіді на ці питання як дуже конкретний підхід до розподілу ролей між слідчим і прокурором — це дозволяє підвищити їхню особисту ефективність, ефективність процесу слідства та допомагає попередити конфлікти.
Учасники навчання «Стандарти досудового розслідування» обговорили з Юрієм Бєлоусовим — начальником Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інших серйозних порушеннях прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора України,
та Денисом Гюльмагомедовим — керівником відділу детективів Національного антикорупційного бюро України, розподіл ролей між слідчим і прокурором: як досягти спільного розуміння й ефективного розподілу ролей? Адже КПК не дає відповіді на всі питання.
Ми поспілкувалися з Юрієм та Денисом, які стали тренерами пілотної навчальної програми для слідчих (детективів) і прокурорів «Стандарти досудового розслідування» платформи JustLearn, та попросили їх детальніше розповісти про підхід, запропонований Стандартами, і поділитися спостереженнями щодо того, чи відгукнувся він учасникам навчання.
Юрію, чому питання про розподіл ролей між слідчим та прокурором стоїть настільки гостро?
Ефективне розслідування — це командна робота, яка передбачає чіткий розподіл сфер відповідальності, інакше кожен рухається у своєму напрямку, має власне бачення як кінцевого результату розслідування, так і засобів, необхідних для його досягнення. Наразі точно можна стверджувати, що у переважній частині випадків слідчий та прокурор не є командою — і від цього страждає все кримінальне провадження.
Денисе, як ролі слідчого та прокурора відображено у Стандартах?
Нерозуміння ролей у кримінальному провадженні призводить до часткового несприйняття слідчими і прокурорами одне одного, а буває, що переростає у відкриті конфлікти. Узгодження ролей, як стандарт, здатне суттєво врегулювати взаємовідносини слідчий — прокурор. Звісно, це працює лише у випадку доброчесної поведінки, оскільки в житті є конфлікти, які точно не вирішити розподілом ролей, причини можуть бути у відвертій недовірі, різних пріоритетах, непрофесіоналізмі тощо.
На етапі розробки стандартів досудового розслідування ми зрозуміли, що коли не визначимося з ролями слідчого і прокурора — хто за що відповідає, — тоді нам не уникнути тривалих сперечань на кожному кроці формування стандартів. На практиці відбувається те ж саме: слідчий і прокурор часто мають різновекторне бачення своєї ролі і направленості своїх зусиль у досудовому розслідуванні, але на відміну від нашої експертної групи — вони про це вголос не говорять і самостійно не приходять до консенсусу.
Отже, слідчий — це передовсім дослідник. Він займається питаннями фактів, орієнтований на встановлення правди, відновлення (реконструювання) подій, що відбулися. Діючи як історик-археолог, слідчий, зазвичай, оцінює обставини на підставі набагато більшого обсягу інформації, ніж є в джерелах доказів. Прокурор — займається питаннями застосування права у ситуації, яку реконструював слідчий. Тобто прокурор має поглянути на зібрані факти через призму права, і йдеться не лише про норми кримінального закону. Прокурор визначає не лише матеріальні норми, які потрібно застосувати у конкретній ситуації, але й як користуватися процесуальним правом, щоб процес був адекватним, а міри примусу чи обмеження прав і свобод людини були виправдані відповідно до мети їхнього застосування.
Прийняття такого підходу, де слідчий опікується фактом, а прокурор — правом, дозволяє чітко розмежувати всі дії в межах розслідування і краще зрозуміти філософію, закладену в КПК редакції 2012 року.
Ця тема формує філософію стандартів та наперед пояснює ті складові, що будемо проходити в наступних модулях, наприклад, обрання запобіжного заходу, повідомлення про підозру, закінчення досудового розслідування.
Які проблеми виникають через те, що слідчий та прокурор не можуть знайти спільну мову?
Через відсутність спільного бачення слідчий та прокурор часто перебувають у конфліктних відносинах, кожен вважає, що краще розуміє, що саме треба робити. Як наслідок, навіть прості провадження розслідуються протягом тривалого часу, втрачаються важливі докази, марно витрачаються значні організаційні, людські та фінансові ресурси. У результаті потерпілий не отримує справедливої сатисфакції, справжній правопорушник продовжує вчиняти неправомірні дії, громадськість втрачає довіру до правоохоронної системи.
Юрію, як тема ролей учасників кримінального провадження буде відображатися у навчальних модулях?
Чіткий розподіл ролей є фундаментом усієї навчальної програми, всі теми узгоджено між собою: фактично, учасники з проходженням кожної нової теми дедалі більше занурюються у нове бачення своєї ролі, ролі інших учасників кримінального провадження, починає краще розуміти позицію своїх партнерів по розслідуванню. Так, тема ролей проходить наскрізною лінією всіх етапів досудового розслідування — від початку кримінального провадження, повідомлення про підозру, обрання запобіжного і аж до завершення досудового розслідування залежно від обраної форми.
Денисе, які ваші очікування від навчальної програми?
Очікування позитивні: сподіваємося на те, що наші напрацювання будуть сприйнятті. Ми також хочемо переосмислити наші підходи, адже всі учасники — практики і їхній досвід має значення.
Юрію, на вашу думку, учасникам навчальної програми відгукнувся запропонований підхід до сприйняття розподілу ролей?
Учасники сприйняли його по-різному, у когось виник опір як певний психологічний захист — адже запропонована модель відносин прокурора та слідчого доволі відрізняється від того, з чим учасники стикаються на практиці. Однак програму побудовано таким чином, щоб учасники мали можливість подивитися на нові ролі під різними кутами, оцінити переваги такого підходу для своєї роботи. Є відчуття, що зміна ставлення поступово відбувається, нові стандарти починають «заходити» аудиторії.
Денисе, а що ви думаєте з цього приводу?
За моїми відчуттями, тема зацікавила учасників, а наші напрацювання мають усі шанси на сприйняття. Водночас ми розуміли, що в цієї теми є багато гострих кутів, які можуть викликати опір присутніх або розворушити старі професійні рани. Тому ми з Юрієм неодноразово наголошували, що це концептуальні напрацювання, що це консенсус, який передбачає, що і позиція слідчого та прокурора щодо ролей не повною мірою задоволена, кожен десь поступається. Ще ми наголошували на тому, що спосіб комунікації, спільне узгодження цілей та взаємна повага одне до одного теж мають суттєве значення, адже ролі важливо не лише знати, а й проговорювати і чути одне одного.
Щоб краще зрозуміти, чи відгукнувся запропонований підхід, поспілкувався з декількома прокурорами та детективами щодо сприйняття такого розподілу ролей. У цілому концепцію приймають, але є певні застереження до того, чи працюватиме це на практиці. Від прокурорів часто можна почути, що потрібен дієвий інструмент для заохочення слідчого виконувати надані прокурором вказівки. Слідчі ж наголошують, що прокурор має відчувати та розділяти відповідальність за досудове розслідування і включатися на його початкових етапах. Один з моїх колег після тренінгу сказав, що узгодження ролей — це чудова ідея, однак варто ще подумати про те, як узгодити пріоритети між слідчим і прокурором. Такий зворотний зв'язок дуже цінний для нашої команди. Важливо також додати, що ролі — це певне правило про розподіл зон відповідальності, які потрібно прийняти як норми етичної поведінки в суспільстві. Інший наш посил, що слідчий і прокурор — це єдина команда, де третій зайвий, і не варто очікувати, що комусь треба змушувати слідчого виконувати вказівки або прокурора прийняти відповідні пріоритети — варто спілкуватися одне з одним.
Навчальна програма «Стандарти досудового розслідування» проводить ініціатива JustLearn — платформа для розвитку та обміну досвідом між практиками кримінальної юстиції, яка розвивається та підтримується програмою «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».
Завантажте мобільний додаток «Стандарти досудового розслідування» для iOS та Android!
