Осінь 2022 року може стати найважчою для Європи за кілька десятків років. Росія послідовно робитиме ставку на економічну дестабілізацію ЄС та газовий шантаж своїх контрагентів. Україна отримує шанс для збільшення власної суб'єктності та демонстрації зрілості.

Російсько-українська війна вже півроку є камертоном, який визначає настрої на Європейському континенті. Тут сусідні держави прийняли мільйони громадян України та почали набагато менше вірити російській брехні. Тут створено формат «Рамштайн» для військово-технічної допомоги Україні, який дає нові можливості українським захисникам. Тут триває найбільша після Другої світової війна, яка забрала десятки тисяч життів та спричинила грандіозні руйнування.  Європа та світ стали іншими після 24 лютого 2022 року.

Україна довела власну спроможність відстояти свою державність у протистоянні з ядерною державою. «Півтора варіанти» від геополітичного ліліпутіна Дмітрія Медведєва (перемога РФ або переворот у Києві з визнанням вимог Росії) засвідчує, що Кремль не готувався до запеклого опору українців. Нас вчергове недооцінили, але громадяни України зробили висновки із помилок попередніх поколінь. Росії більше не вірять, а Маріуполь, Буча, Оленівка стали підтвердженням людиноненависницького характеру російської влади.

Проте ЄС не воює, і навіть його країни-члени допомагають Україні у різний спосіб. Ми ще подякуємо справжнім друзям та спитаємо попутників, чому вони вирішили відсидітися. Але на ЄС очікує непросте випробування: зростають ставки по банківських кредитах, ціни на енергоносії, Росія цілком може припинити постачання газу у найхолодніші дні майбутнього опалювального сезону. Дискусія про візові обмеження для громадян Росії з боку ЄС – це, серед іншого, прагнення продемонструвати солідарність з Україною без негативних економічних наслідків для власних економік. У Кремлі про слабкі місця європейців добре знають, і будуть тиснути на них – інформаційно, економічно, психологічно.

Що робити в цій ситуації Україні? Вимоги до ЄС «політично визначитися щодо вступу України» виглядають невиправдано зухвалими. Ми повинні показати історію використання отриманої від союзників зброї через людські історії наших захисників. Нам необхідно реальними справами у боротьбі з корупцією, створенням прозорої влади, ефективного судочинства кристалізувати власні обіцянки поділяти європейські цінності. Ми повинні не лише наголошувати, що Україна захищає Європу від навали російської орди, але і моделювати, що буде з Старим Світом, якщо туди прийде «непобедимая и легендарная» з питанням «Хто вам дозволив так добре жити?». Це – наші спільні завдання на воєнну осінь.