Штучний інтелект став частиною нашого повсякденного життя. Ми просимо його писати тексти, шукати ідеї, розв'язувати завдання й навіть давати поради. Це зручно, швидко й здається цілком безпечним. Але чи не перетворюється звичка користуватися ШІ на залежність від готових відповідей? Поступово ми дедалі частіше довіряємо йому те, з чим раніше справлялися самостійно: аналізуємо інформацію, ухвалюємо рішення, шукаємо вихід зі складних ситуацій. Навіщо думати, якщо відповідь можна отримати за лічені секунди? Але за зручність доводиться платити. Ми ризикуємо втратити самостійність, рідше вмикати критичне мислення й перестати довіряти власним знанням. До того ж ШІ не всезнаючий: він може помилятися, не розуміти контексту й упевнено видавати неправильні відповіді. Технології мають допомагати нам розвиватися, а не підміняти наш досвід, почуття та здатність ухвалювати рішення. ШІ може підказати шлях, але пройти його маємо ми самі.