Закон — основа держави. Непрацюючий закон — основа неуспішних держав.
У різних країнах є різні економічні моделі. У Швеції — з явними елементами соціалізму. У США — капіталізм. Але у обидвох високий рівень життя. Їх спільна риса — працюючий закон.
У США президентська модель. У Німеччині — парламентська модель. Але у обидвох — працює закон.
У Британії мажоритарна система виборів. У Франції пропорційна. Але і там, і там працює закон.
У Південній Кореі енергетика державна. У США — приватна. Але обидві працюють ефективно, діють правила і працює закон.
У Британії освіта платна. У Німеччині — безкоштовна. Але в обидвох краінах працює закон.
В Польщі була проведена приватизація і це дало великий поштовх економічному росту. В Україні приватизація не принесла інвестицій, а створила проблему приватних монополій цілих галузей та створення олігархії. Бо не працює закон, в т.ч. щодо конкуренції.
В Росіі ринок землі був відкритий ще на початку 2000-х. Ніякого економічного чуда він не приніс, країна далі залишилась бензоколонкою — в країні не працює закон.
Закон (rule of law) — база міцної, успішної держави. В Украіні закон не працює. В Украіні Кабінет міністрів призначений в порушення прямої норми Конституції, а неперсональне голосування депутатів всупереч Конституції — норма. Президент не бачить своїм обов'язком підписувати закони або накладати вето у строки передбачені Конституцією.
На рівнях нижче ця проблема масштабується до непристойних розмірів. Інтуїтивно наступає розуміння, що оскільки закон не працює, захищати себе потрібно самому в силу своїх можливостей. У кого можливостей та ресурсів менше, зявляється відчуття незахищеності та несправедливості. Сила закону підміняється законом сили. Розростається махновщина та самоуправство, як побічний негативний ефект. Це все розхитує державу, а первинна причина — непрацюючий закон.
В умовах непрацюючих законів ефект від теоретично правильних реформ — мінімальний, а іноді і зовсім непередбачуваний. Ключову роль займають неформальні впливи, неформальна, але реальна влада, неписані правила. Тому так і важливо «хто чий в українській політиці», хто чиі «установки» буде виконувати.
Але західний цивілізований бізнес не розуміє украінських неписаних правил, неформальних впливів, тому старається триматися подалі від такого середовища.
За останні роки ми зробили геополітичної крок від Росіі у сторону Європи. Але на жаль, Закон краще працювати не став.
Невідворотність Сили Закону — це найскладніша реформа. Адже комусь, хто наділений владою, треба відмовитись від свого неформального впливу на користь правил, які прописані законом.
Вітаю усіх з Днем Конституції та бажаю, щоб до наступного дня Конституції ми зробили крок у цьому напрямку. Бо Закон — основа міцної та успішної держави.
