Останнім часом доводилося вловлювати окремі нотки роздратування представників країн Євросоюзу. Мовляв, ви, українці, молодці, успішно боретеся з російською агресією, ми вас підтримуємо і допомагаємо. Але не намагайтеся втягнути нас у війну з Росією, бо це може призвести до Третьої світової.

Проте Третя світова гібридна війна розпочалася значно раніше 24 лютого 2022 року. Скептикам у інших країнах радив би уважніше перечитати текст проповіді московського патріарха Кіріла про «метафізичне значення» цієї війни у боротьбі проти західних цінностей. Закріпити це розуміння допоможе стаття кремлівського політолога Тімофєя Сєргєйцева на РИА НОВОСТИ «Что Россия должна сделать с Украиной», де чітко проводиться паралель «денацифікація — деукраїнізация — деєвропеїзація».

А висновок: «Искоренению подвергнется в том числе и прежде всего западный тоталитаризм, навязанная программа цивилизационной деградации и распада, механизмы подчинения сверхвласти Запада и США» — це вже пряма і неприхована погроза не лише Україні, а усьому цивілізованому світу.

Отже, 24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній здравомислячій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною.

Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої. Агресія Росії проти суверенної держави України є війною нового типу – гібридною війною.

Доктрина гібридної війни була представлена в січні 2013 року на засіданні Академії військових наук Росії генералом Валерієм Герасимовим (у зв'язку з чим вона також отримала назву Доктрини Герасимова), призначеним всього на кілька місяців до цього начальником Генштабу МО Російської Федерації.

Доповідь називалася: «Про війни майбутнього». У ній самій немає слова «гібридна», а мова йде про так звані «асиметричні дії», про використання як воєнних, так і усіх можливих невоєнних, в першу чергу, інформаційних методів дестабілізації противника. І в цьому випадку Росія залишилася вірною своєму принципу не називати речі своїми іменами.

«Гібридність» такої війни полягає в тому, що для досягнення поставлених вищим політичним керівництвом держави цілей використовуються:

не тільки військові методи,

а й дипломатія,

економічні, фінансові та енергетичні проекти,

проведення «активних» заходів розвідкою та іншими спецслужбами,

і, що особливо важливо, масштабні засоби інформаційно-психологічного впливу.

Проведення операцій з використанням перерахованих методів об'єднані єдиним задумом і характеризуються складним сценарієм взаємодоповнення з метою отримання максимального синергетичного ефекту.

Динаміка використання наведених елементів гібридної війни постійно міняється в залежності від реального розвитку подій.

Можна з впевненістю стверджувати, що Третя світова гібридна війна розпочалася значно раніше 24 лютого 2022 року. У цей день на території України розпочалася «гаряча», військова фаза гібридної війни Росії проти цивілізованого світу. Сама ж війна почалася набагато раніше, з моменту активації її інформаційної складової.

Відбулося це за багато років до задіяння військової компоненти. Практично одразу після приходу до влади Путіна інформаційний простір Росії став досить динамічно змінюватися.

Тотальний тиск держави на незалежні засоби масової інформації призвів до зміни керівництва та редакційної політики провідних національних телеканалів Росії – ВГТРК і НТВ, а також ряду авторитетних друкованих газет і журналів.

Журналістика в Росії поступово, але впевнено стала витіснятися політичною пропагандою, інформація стала перетворюватися, без перебільшення, у нелетальну масового ураження. Нелетальну до пори до часу, і це ми бачимо у висловах пересічних росіян, які у своїй ненависті залюбки б стерли з лиця Землі не лише Україну, а й країни Заходу.

Частина провідних російських журналістів була «приручена» величезними гонорарами, а менша частина тих, хто не проміняв совість на гроші, була вигнана, або, як Анна Політковська – вбита.

Завоювавши практично без бою внутрішній інформаційний простір, російське керівництво перейшло до ще більш амбіційного плану – експансії на світовий інформаційний простір.

Треба віддати належне ідеологам і розробникам концепції гібридної війни – грошей на створення «інформаційних військ» і ведення інформаційної війни, російська держава ніколи не шкодувала. Притому, що і тоді і зараз Росія є країною, в якій процвітає корупція і відверте розкрадання у небачених масштабах, навіть у армії, що ми спостерігали, побачивши її оснащення.

«Контрольним пострілом» у частині знищення інтелектуальної та інформаційної свободи стало створення у 2008 році Роскомнагляду – високотехнологічного органу тотальної цензури.

Інтелектуальна, але глибоко аморальна владна еліта глибоко і тонко розробляла теоретичні основи ведення тотальної інформаційної війни із Заходом. Ставка була зроблена на всебічне дослідження політичного устрою колективного Заходу, глибоке вивчення соціології та особливостей суспільної свідомості.

Над вирішенням цих задач працювали як інститути Російської академії наук, провідні російські університети, так і десятки створених формально недержавних think tanks, які не тільки «відмивали» гроші бюджету та олігархів, але й виробляли якісний аналітичний продукт.

Приведення в дію наступальної інформаційного зброї ознаменувалося створенням у 2005 році російської міжнародної багатомовної мережі інформаційних телеканалів Russia Today, яка складається:

з головного англомовного інформаційного телеканалу RT International,

а також локальних телеканалів у США, Великобританії, Росії, Іспанії, Франції, Німеччині,

арабомовного каналу для країн Близького Сходу і Північної Африки.

Охоплення каналу, на момент початку Росією війни в Україні, складало понад 100 млн переглядів на тиждень.

Доктор Геббельс, який вважається символом нацистської пропаганди, навіть не мріяв про таку масову аудиторію Цей відточений пропагандистський контент протягом 17 років калічив і продовжує калічити свідомість сотень мільйонів людей зі всього світу. Такої отрути, як і залежності від російських енергоносіїв, потрібно позбавитися.

Цивілізований світ не може програти цю війну, бо загине.