Минуло тижня Уряд презентував дорожню карту реформи сектору держпідприємств. Сама по собі наявність нового підходу, який базується на усвідомленні вкрай низької ефективності державного управління, є безумовним позитивом. Але, як це часто буває в Україні, перемога рідко приходить без зради.

Карта реформ демонструє певну градацію підприємств з їх розподілом від стратегічних до таких, що потребують ліквідації. Найбільш цікавим пунктом в даній класифікації є концесія, яка торкнеться 359 об'єктів, зокрема аеропорту Бориспіль, Львівського аеропорту, автодорів та 333 об'єктів лісового господарства.

Для тих, хто не зіштовхувався з даним терміном раніше, концесія — це договір про передачу в тимчасову експлуатацію державних господарських об'єктів чи об'єктів територіальних громад. Відповідно постає питання, чим концесія може загрожувати лісовому господарству нашої країни і в чому ж приховується небезпека?

Поки запитань і занепокоєнь набагато більше ніж відповідей.

Але абсолютно очевидним є той факт, що проведення обліку лісів, впровадження електронного обліку деревини, вирішення проблеми штрафу за незаконні рубки, який складає 170 гривень, боротьба з незаконним вивозом деревини з країни — це пріоритетні напрямки в яких потрібно діяти, а не займатись ще більшим загостренням проблеми.

Що хочеться сказати у підсумку. Рішення, які вплинуть безпосередньо чи опосередковано на всіх громадян, наприклад через стан довкілля, які несуть величезні ризики для національної економіки, не можна приймати без добре підготовленої «домашньої роботи». Я сподіваюсь, що урядовці нарешті усвідомлять: лібералізація — це добре, коли вона здійснюється з урахуванням усіх ризиків та державного інтересу, а не задля взаємних лайків в фейсбуці.


Віталій Безгін, член бюро Київської міської організації Демократичного Альянсу.