У сучасній гібридній війні зброєю стають не лише ракети та дрони. Не менш небезпечними можуть бути інформаційні операції, створення штучних загроз і маніпуляції, які змушують державні інституції витрачати ресурси не на реального ворога, а на боротьбу з вигаданими проблемами.

Одним із таких інструментів дослідники називають антикультові мережі, які використовують тему «небезпечних сект» для формування суспільного страху та дискредитації окремих організацій.

Як працює механізм створення штучного ворога

За даними розслідування «Викриття російської мережі впливу», одним із елементів цієї системи є створення псевдоекспертних висновків, медійний супровід та поширення звинувачень, які згодом можуть ставати підставою для дій державних структур.

Логіка такої технології проста:

— створюється образ прихованої загрози;

— певній організації або групі навішується ярлик;

— через медіа формується суспільний тиск;

— державні органи змушені реагувати на інформаційний привід.

У результаті ресурси правоохоронних органів можуть спрямовуватися на перевірку громадських ініціатив замість протидії реальним загрозам — агентурній діяльності, кібератакам, диверсіям та іншим проявам ворожої активності.

Справа «АЛЛАТРА»: приклад інформаційно-правової кампанії

Автори розслідування звертають увагу на ситуацію навколо міжнародної громадської платформи «АЛЛАТРА».

За їхніми твердженнями, організація стала об'єктом масштабної кампанії звинувачень, яка супроводжувалася медійним тиском та правоохоронними діями.

У матеріалі зазначається, що після тривалих судових процесів український суд визнав звинувачення необґрунтованими, а діяльність «АЛЛАТРА» — законною.

На думку авторів розслідування, значну роль у формуванні негативного інформаційного фону відіграла діяльність Ірини #Кременовської, яку вони пов'язують із російською антикультовою інфраструктурою.

Російський слід у мережах впливу

У розслідуванні аналізуються зв'язки представників антикультового руху з російськими ресурсами та структурами.

Зокрема, згадується Павло #Бройде, який, за даними авторів, фігурував у листуванні Владислава #Суркова у контексті проєктів, пов'язаних з інформаційним впливом та політичними процесами в Україні.

Також у матеріалі звертається увага на контакти українських антикультових активістів із російськими діячами цього напряму, спільні інформаційні кампанії та використання однакових риторичних моделей.

Чому це небезпечно під час війни

Головна небезпека подібних технологій полягає не лише у поширенні неправдивої інформації.

Найбільший ефект досягається тоді, коли державні структури змушені реагувати на штучно створені інформаційні приводи.

У країні, яка перебуває у стані війни, це може означати втрату часу, ресурсів і уваги, які необхідні для боротьби зі справжніми загрозами.

Гібридна війна працює саме так: противник намагається не тільки атакувати напряму, а й змусити суспільство витрачати сили на внутрішні конфлікти.

Правда проти фейків

Інформаційні кампанії можна зупинити лише одним способом — перевіркою фактів, відкритістю джерел та неупередженим правосуддям.

Фейкова експертиза може створити гучний інформаційний ефект, але зрештою саме факти та докази визначають, де правда, а де маніпуляція.

Детальне розслідування: https://drukarnia.com.ua/articles/vikrittya-rosiiskoyi-merezhi-vplivu-NCCsy

Відеоматеріал: https://www.youtube.com/watch?v=kFztm7RJ8Ms

Усі твердження, наведені у матеріалі, ґрунтуються на відкритих джерелах, публікаціях та документах, на які посилаються автори розслідування. У контексті триваючої гібридної агресії РФ подібні випадки потребують ретельної перевірки компетентними органами.