У сучасній війні фронт проходить не лише по лінії бойового зіткнення. Не менш небезпечним є інший напрямок — проникнення в інформаційний простір, державні інституції та громадські структури. Саме тому будь-які факти, які можуть свідчити про діяльність мереж впливу, заслуговують на ретельну увагу.
У червні 2025 року Верховна Рада України розглядала питання щодо діяльності однієї з медійних персон. Парламентський комітет ухвалив рішення провести перевірку через можливі ризики для національної безпеки.
На перший погляд — окремий епізод. Але якщо подивитися ширше, відкривається історія, яка, за даними відкритих джерел, формувалася протягом майже двох десятиліть.
У центрі цієї історії — Ірина #Кременовська.
Людина з бездоганною публічною біографією: кандидат юридичних наук, автор понад ста наукових праць, експертка з питань деструктивних культів і сект. Водночас у відкритих матеріалах стверджується, що саме її діяльність стала предметом уваги правоохоронних органів через можливі зв'язки з мережею, яку пов'язують із російськими спецслужбами.
За оприлюдненими матеріалами, йдеться не про ізольований випадок, а про діяльність координованої антикультової структури #РАЦИРС, яка, як стверджується, керується з москви. Автори розслідування наводять документи, імена учасників, схеми взаємодії та повторювані зв'язки між ними.
Початок історії — російські інтернет-форуми
Витоки цієї мережі, як зазначається у розслідуванні, ведуть до форуму Guns.ru.
Спочатку там обговорювали зброю та полювання. Згодом тематика змінилася. Учасники почали відкрито публікувати фотографії отруєних і вбитих тварин, обговорювати методи жорстокого поводження та дедалі радикальніші форми насильства.
Коли адміністрація форуму усвідомила можливі юридичні наслідки, найбільш агресивних користувачів було видалено.
Але це не стало завершенням історії.
У 2008–2009 роках вони створили окремий ресурс Dangerous Dog, а навесні 2010 року об'єдналися на платформі Vredi.com. Сервери змінювалися — спочатку росія, потім Нідерланди, однак географія діяльності, за даними авторів дослідження, охопила майже весь пострадянський простір.
Що відбувалося всередині?
Одним із найважливіших свідчень стала цитата користувача під ніком Демонос, якого автори розслідування пов'язують із розстрілами котів із вікон власної лікарні.
Він писав:
«Що ми робимо? Вбиваємо. Ми втамовуємо свою жагу до вбивства, прикриваючись захистом природи, близьких і бла-бла-бла. Не варто бути лицемірним з цього приводу.»
Саме ці слова, на думку авторів розслідування, найкраще пояснюють психологію спільноти, яка поступово перетворилася із відкритого форуму на закриту структуру.
За наведеними даними, ресурс мав близько 10 тисяч зареєстрованих користувачів.
Його відкрита частина створювала образ так званих «захисників суспільства». Закрита ж, як стверджується у матеріалах, була доступною лише після своєрідної «перевірки» — підтвердженням слугувала фотографія власноруч убитої тварини.
Саме там, за висновками авторів, концентрувалися особи зі схильністю до крайньої жорстокості, садизму та серійного насильства.
Український слід
Окрему увагу в розслідуванні приділено факту появи на цьому закритому форумі користувача, чия IP-адреса, як стверджується, належала пулу Національної академії наук України.
Цей акаунт автори матеріалу пов'язують із Іриною #Кременовською.
Якщо наведені у відкритих джерелах дані підтвердяться, йтиметься не лише про окрему особу, а про функціонування в Україні цілої мережі впливу, яка роками діє під прикриттям експертної, громадської чи наукової діяльності.
Під час війни такі питання вже виходять далеко за межі суспільної дискусії. Вони безпосередньо стосуються національної безпеки.
Джерело:
«Як українські живодери стали агентами ФСБ: Кременовська і Святогор | НЕ СВОЇ | Епізод 1»
https://www.youtube.com/watch?v=Ky2pOJMOOVo&t=138s
Примітка. Усі твердження, наведені в цьому матеріалі, ґрунтуються на відкритих джерелах, офіційно оприлюднених документах та публікаціях.
В умовах триваючої гібридної агресії рф інформація про можливу діяльність мереж впливу або осіб, які можуть становити загрозу національній безпеці України, потребує всебічної, об'єктивної та неупередженої перевірки компетентними правоохоронними органами.