Всі медіа ресурси України киплять перед виборами, аналітики активізувались, влада або притихла, або шпокає своїх.
Не сильно так, більше для медійної картинки та щоб хоч якось втримати повагу до влади нас, звичайних громадян країни Україна. Громадян які вже більше двадцяти років обирають собі вождів, керівників, керманичів... слуг народу, а точніше добровільно вішають собі на шию владне ярмо яке потім намагаються скинути чи змінити. А ні-хе-ра не виходить!
Знайома, яка ще кілька неділь тому завзято агітувала за Порошенка, стухла. Каже що отримала вже два пакета з листами від президента і губернатора, а віри в майбутнє вони не добавили і навіть все навпаки. Елементарної поваги до влади немає. Влада всіх рівнів повагу до себе про-сра-ла!
Зате народ починає її боятися. На 25 році незалежності України народ став боятися тих кого обрав! То здобуток? Та то ***ь!
Колись один представник влади ( районного масштабу) на незгоду виконати абсолютно протизаконну дію, а саме надати якісь папери для «патаму шта я сказал» і які «всі паказують і нічьо» викликавши нас, простих підприємців з вуличної торгівлі прямо «на ковер», сказав:" Ви що, з владою вздумали боротися, Гонгаде вже доборовся." Було сказано ще багато слів, було йорзання жопою по кріслу і було дуже страхітливе ричання. А ще, то був шах і мати поставлений владі однією посадовою особою. Що змінилось? Дивись другий аб-зац.
Фу, знову начиталась новин... знову надивилась на чесно обрану нами владу... До кого претензії панове? Хто їх обирав?
І за кого голосувати???
Згадала старий анекдот. Може не в тему, але чомусь же я його згадала.
Приходе один жлоб до перукаря, весь такий крутий, випещений, гламурний і дорогий як не за свої гроші, сам себе любе до безтями. Сів, розкапустився, водій чекає, гроші десь капають.
Перукар пурхає, компліменти розсипає:
-Оо, Шанель. Оо, Габана. О, а шия, оце так шия!
-Ха, шия! Горілку п'ємо, сало їмо!
-Та їжте ви хоть гімно, а шию мити треба.
А нам скоро на вибори. Кого ми оберемо? До кого будуть претензії, до влади, чи до нас з вами?