Закон про реінтеграцію Донбасу — це чергове шуллєрство влади, яке узаконює торгові відносини з окупантами і обтяжує держбюджет обов'язком забезпечити соціальні і пенсійні виплати громадянам, що проживають на окупованих територіях!

Отже головна мантра влади — мовляв нарешті визнали Росію — агресором. Але це брехня. Адже ще 27 січня 2015 року Рада своєю Постановою визнала Росію агресором. Після цього були ще інші закони, де це поняття фіксувалось. Таким чином у законодавчому полі Росія давно визнана агресором.

Очевидно, що сенс ухвалювати окремий закон про визнання Росії агресором є лише тоді, коли після цієї декларації закон визначає цілком конкретні кроки для його реалізації. Наприклад, подібний закон повинен був зафіксувати розрив дипломатичних стосунків, введення візового режиму з окупантом, конфіскацію власності , та навіть інтернування всіх громадян Росії, що сьогодні проживають в Україні.

Нагадаю, після нападу Японії на військову базу США у Перл-Харборі, у США понад 120 тисяч японців (навіть громадян США) були інтерновані до концентраційних таборів, звідки були звільнені лише після закінчення війни. Натомість ухвалений сьогодні закон нічого цього не вводить.

Ба навпаки, за гучною вивіскою закон про реінтеграцію фактично легалізує торгівлю з окупантами в «ОРДЛО» за рішенням Кабміну!!! Відтепер за утримання окупованих територій буде не окупант – Москва, а ми, українці. Так обов'язок щодо соціального та пенсійного забезпечення осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях, ст. 6 цього закону покладає на Україну, а не на агресора Росію. Справжній закон про визнання окупації повинен також мати дату окупації. Як це було в законі про окупацію Криму. Натомість в даному законі жодної дати не зафіксовано, що ще раз вказує на бутафорність декларацій про визнання Росії окупантом, оскільки без чітко окресленого початку дати окупації не можливо пред'явити будь-які претензії до Росії. Також як наслідок відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану державі Україна, яка законопроектом покладається на Російську Федерацію, стає декларативною й неможливою до виконання.

Окрім того закон прямо порушує Конституцію і надає Порошенку невластиві йому повноваження, фактично диктаторські повноваження. Зокрема, закон дозволяє Президенту використовувати ЗСУ без дозволу парламенту!!! навіть у Києві, якщо він оголосить, що це начебто відбувається для стримування російської «гібридної» агресії.

Але найцікавіше стосується наших героїв – оборонців України бійців ЗСУ. Закон встановлює норму, яка криміналізує дії військовослужбовців, адже віднині захищатися можна лише «в межах крайньої необхідності». Будь-якому юристу зрозуміло, що це означає введення презумпції вини для військовослужбовця, який знищує окупанта, адже відтепер вони змушені доводити що кожен постріл був вчинений без перевищення меж крайньої необхідності. Іншими словами парламентарі легалізували дії окупаційної влади!!!

Звісно ж цей закон також не скасовує «договір про дружбу та співробітництво з Росією». А владні депутати навіть захищають цей договір. Але тільки вдумайтесь, якщо влада нехай декларативно, але визнала Росію окупантом, тоді дія «договору про дружбу…» робить всіх громадян України колаборантами, адже договір продовжує поширюватись на всіх громадян України!

Таким чином в сухому залишку ухвалений сьогодні закон про реінтеграцію Донбасу лише посилює окупанта, адже перекладає відповідальність за соціальні виплати та пенсії на бюджет України, а не окупанта, закон легалізує вільну торгівлю з окупаційними адміністраціями з «ОРДЛО», що теж неабияк посилює агресора. Зрештою, дії військовослужбовців на Донбасі тепер кримінально-карані і їх легко можна підвести під поняття «громадянської війни».

Якщо це не виконання мрій Путіна, то доведіть мені зворотнє...