Пандемія Covid-19 розірвала глобальний продуктовий ланцюжок і сповільнила експортно-імпортні операції по всьому світу у десятки разів. Це, безперечно, стосується і агропродукції. Наприклад, багата Європа вже прогнозує дефіцит сезонних сільськогосподарських працівників. А, отже, деякі овочі, фрукти чи ягоди, ймовірно, не буде кому збирати. Бо ці робітники (а це, головно, румуни, українці, росіяни та молдовани) на карантині у себе на батьківщинах. Словом, коронавірус розхитав круговерть продуктів та працівників у світі.
Житниця Європи, власниця найкращих чорноземів світу. Це асоціації про Україну, які нам знайомі з дитинства. В мене просте риторичне запитання: тоді чому ми їмо закордонні продукти харчування?
За підсумками 2019 року в Україну, наприклад, імпортували, тобто ввезли, заплативши за це в «вічнозелених» доларах США,:
рибу морожену на 376,6 млн
насіння соняшнику на 249 млн
кукурудзу на 133 млн
помідори на 50 млн
картоплю на 47 млн
свинину на 44,2 млн
сало, свинячий жир і жир птиці на 31,8 млн
цибулю на 26 млн
огірки на 14 млн
капусту на 6,7 млн
Цей список, на жаль, можна продовжувати.
Ми з Вами якось непомітно звиклись з думкою, що купувати в Україні білоруські молочні продукти, польську свинину, чи часник із Китаю та Ірану це нормально.
Вищеперелічені предмети імпорту – це не Mercedes, і не Iphone — не товари з високою доданою вартістю, які складно створити в Україні через відсутність знань, технологій чи обладнання. Це сировинні товари, а у кращому випадку, продукція первинної обробки з низькою доданою вартістю.
В ситі часи мало хто думає про те, з якої телятини він з'їв стейк: аргентинської чи української. Такі часи, як мінімум, призупинились, а можливо й закінчились. Зміни перезріли і повинні бути імплементовані, зокрема, у агропідприємництво, міжнародну продовольчу торгівлю та споживання.
Агропідприємництво.
В Україні, загалом, не достатньо фізичних осіб-підприємців, які займаються сільськогосподарською діяльністю, фермерських господарств та малих і середніх агропідприємств. Окрім того, з зареєстрованих близько 45 тисяч фермерських господарств більша половина працює у тіні. А, отже, практично не сплачує податки.
Спостерігається сформована ринкова потреба у нових ефективних агропідприємцях у всіх галузях: рослинництво, садівництво, тваринництво, рибальство, — які з повагою ставитимуться до українського споживача, створюючи якісну конкурентну українську с/г продукцію, підвищуючи ефективність своїх виробничих процесів, впроваджуючи сучасні ІТ-технології на всіх рівнях від управління та обліку до методів продажу, пропонуючи адекватну цінову політику.
Місією агропідприємництва повинне стати не лише отримання якомога вищого та швидшого прибутку, а й забезпечення покупців якісними місцевими продуктами харчування і, навіть, внесення вкладу в продовольчу безпеку держави.
Міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією.
Участь України в міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією покращує економічний клімат, підвищує зайнятість населення, є джерелом валютних надходжень в Україну. Проте це, водночас, вже тривалий час формує залежність України і породжує замкнуте коло: агрохолдинги і надалі займаються «простим» бізнесом — вирощуванням сировинних товарів та їх експортом, і це ніяк не стимулює до інвестування в українську переробну промисловість, залишаючи нас в числі «бананових республік».
Споживання.
Ми, споживачі, маємо владу вибору. Наприклад, коли заходимо в супермаркет чи на ринок і обираємо що купити: дрогобицьку чи італійську ковбасу, вінницьке чи польське сало. Давайте робити вибір на користь локального українського бізнесу. Це, насправді, малий крок для кожного з нас, проте це шлях у напрямку політики здорового українського протекціонізму. Бо підтримуючи локального виробника, ми не просто щось купуємо — ми розвиваємо внутрішнє споживання, ми підтримуємо роботодавця для нашого сусіда чи знайомого, платника податків до українського бюджету.
Видовищ у 2020 ми вже побачили достатньо! Хочеться вдосталь смачної, якісної української їжі.
Юрій Тустановський
https://www.facebook.com/yuriytustanovskyy
публіцист, аналітик трендів
