site.ua
член клубу

Стрімкий злет Китаю у лігу наддержав починає виявляти себе не тільки у військовій та економічній могутності, але й у царині смислів та культурних векторів людства. Мова про такий літературний жанр як наукова фантастика.

Хто вимикнув людству світло?

Після десятків років занепаду та забуття наукова фантастика починає повертатися, скидаючи фентезі із «залізного трону» літератури.

Перший штучний супутник Землі, перша людина у космосі, перші кроки людства на Місяці. Епоха 60-х років переконувала, що до садів на Марсі залишилися лічені роки. Лем, Азімов, брати Стругацькі, Саймак, Шеклі, Бредбері…

І раптом, хтось немовби смикнув за перемикач, і наші мрії про космос згасли, як перші зорі після Великого вибуху.

Поступово і невимушено нас потягнули у темряву середньовіччя, епоху короля Артура і Мерліна. Залізний трон ідеологічного «дискурсу» захопив Дж.Толкієн з «Володарем перснів» та Роджер Желязни з «Хроніками Амбера». Контрольні постріли були зроблені Джоан Роулінг з «Гаррі Поттер» і, безперечно, Джоржем Мартіном з «Пісня льоду та полум’я» (екранізація – серіал «Гра престолів»).

Трохи конспірології. У 1972 році у світ виходить доповідь «Межі зростання» неурядової організації Римський клуб. Якби Мальтус міг піднятись з труни, він плескав би у долоні – його ідеї вичерпання ресурсів для людства отримали нове сучасне звучання.

Автори з математичною точністю спробували передбачити негативні наслідки зростання популяції людства. Їх висновки через 30 років з вбивчою невблаганністю підтвердив Грем Тьорнер з Автарлійського державного об’єднання наукових та прикладних досліджень: поточне виробництво індустріальних товарів та їжі, забруднення оточуючого середовища відповідають значенням, що були передбачені в моделі 1972 року.

Отже, будемо відверті, перед інтелектуальною елітою людства постало питання – як позбавитись зайвих людей? Війни, пандемії, кліматичні катастрофи…Проте є більш вишукані механізми.

Чому, власне, людство стрімко почало зростати? В усьому винний прогрес – нові ліки, медичні та аграрні технології, високопродуктивне виробництво, демократичні принципи управління. А людство росте і росте…Екологія, втім, не покращується. Лісів менше, сміття більше.

Про демократію я не дарма згадав. Високотехнологічне суспільство на довгострокову перспективу можливо побудувати лише у відносно демократичному суспільстві. Фізики, хіміки, інженери, технологи вимагають вільного наукового середовища, нецензурованого руху ідей та їх носіїв. Оскільки це люди здебільшого розумової праці, то вони вимагатимуть і вільного культурного простору – де фізики, там і лірики.

А ще вони, що особливо небезпечно, претендують на місце в еліті, причому не просто місце, а рухливих соціальних ліфтів.

Отже, згортання «науково-фантастичного» дискурсу на «фентезійний» вирішувало декілька ідеологічних завдань: вбивало віру людства в прогрес та розгортало вектор свідомості з «майбутнього» у «минуле», адже фентезі це ніщо інше як минуле спрямоване у майбутнє.

А головне, це модель ієрархічного станового суспільства з фіксованою елітою з усіма майновими і немайновими правами та безправною черню. Хоча, коли ви дивитесь на Старків і Таргарієнів, вам не спадає на думку, що при такій «реальності», ваше місце як представника більшості за стінами палаців в полі під палаючим сонцем чи борделі Королівської гавані?

Китайський світанок

Проте китайці вирішили розвіяти хмари нового середньовіччя та видали епічну трилогію -- сагу Лю Цисіня «Пам’ять про минуле Землі».

За першою книгою вже знімається повнометражне кіно. А весь цикл планує екранізувати Амазон з загальним бюджетом в один мільярд доларів.

Ймовірно ми станемо свідками відродження жанру наукової фантастики та нового підвищеного суспільного інтересу.

Думки про ці книги різні. Автору не відмовиш у сміливій фантазії, яка вибудовується на яскравих припущеннях та теоріях з передових кордонів фундаментальної фізики.

В книзі є все – будова мікросвіту, викривлення та багатомірність простору, космічні технології майбутнього, проблеми теоретичної фізики, смерть всесвіту та багато іншого.

Як і будь-який талановитий автор, Лю Цисінь вміло переплітає науку з глибокою соціальною проблематикою, міжнародною політикою, вибором між уявними добром та злом, і елегантно вписаними романтичними лініями (не гірше, ніж у поляка Януша Вишневського).

Навіть на філософсько-науковому рівні автор кидає виклик парадоксу Фермі, та дає власний погляд на розумне життя у всесвіті.

Не будемо розкривати подробиць цієї цікавої книги. Існують про неї і критичні думки –хтось дорікає авторові за нелогічні сюжетні розриви та стрибки, хтось помічає дуже вільне трактування фізичних законів.

А ще - твір примушує зайвий раз замислитись про швидкоплинність і невблаганність часу.

Парадокс, але роман не дарує космічного оптимізму людству, радше навпаки. Є в ньому якась приреченість та ідея планетарного ізоляціонізму. Це складний сюжет, без чітких контурів добра та зла, чим дуже подібний до «Гри престолів».

Автор реалістично вписав Китай у майбутнє людства як ведучої світової потуги. Тут дорікнути Лю Цисіню важко – образ наддержави це не тільки економіка і армія, але й смислові та ідеологічні конструкти, що транслюються на весь світ. Через літературу цей вплив невимушено розповсюджується на інтелектуальні еліти інших країн. Ще трохи і Пекін кине виклик не тільки Федеральній резервній системі і Пентагону, але й і Голівуду.

Навіщо нам фантастика?

Перша книга трилогії «Задача трьох тіл» вже отримала в 2015 році престижну премію «Х’юго» як кращий фантастичний роман року. Якщо вийдуть екранізації, роман швидко стане явищем масової культури, потіснивши «Гаррі Поттера» та «Ігри престолів».

Взагалі, жанр наукової фантастики сьогодні дійсно переживає ренесанс, причому не на рівні маскульту, а серйозних досліджень.

Так приватні західні корпорації сплачують спеціально підготовленим фахівцям зарплати під 25 тисяч доларів тільки за щомісячні огляди науково-фантастичної літератури.

А Агентство оборонних інновацій Міноборони Франції вже сьогодні залучає робочу групу з 4-5 фантастів та футурологів для моделювання та прогнозування майбутніх технологічних стрибків.

Курс наукової фантастики вже давно сав обов’язковим у деяких престижних університетах світу.

Світ знову піднімає погляд до зірок. Прищулений погляд карих очей.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація