Душа людини – це внутрішній стрижень, вісь, навколо якої обертається її особистий Всесвіт. Цей Всесвіт можна порівняти з житлом: в одних людей воно чисте, охайне прибране, впорядковане і приємне, а в інших – безлад, бруд, гармидер і пил на полицях. Внутрішнім рушієм, дороговказом, який спрямовує Душу – є Дух. Дух може бути сильним, високим, міцним, а може бути мізерним, дріб'язковим душком та віддавати сумішшю свіжого часнику з вчорашнім перегаром. Сильний Дух видно в очах: він або палає – тоді очі горять вогнем, або жевріє – тоді в очах жаріють іскри. Слабодухі люди ховають в очах страх та покору. Часто буває, що Дух зотлів, тоді очі стають холодними, байдужими та неживими.

Музика відображає Душу людини та творить її Всесвіт. Вона буває різною: може нести в собі правильні цінності та впорядковувати внутрішній світ, а може підсилювати безлад і занепад. Для сильних Духом є особлива музика. Її творці – наші сучасники – люди, чия Душа горить вогнем, що відблискує в зіницях; чий внутрішній Всесвіт виливається ритмом маршу зімкнутих колон, які крокують слідом за сонцем та підіймають за собою пил доріг світу Яви. Цей пил муляє очі та викликає задушливий кашель у аутсайдерів, що плентаються позаду або знесилені та слабкі скніють в придорожньому рові. Але що Їм, сильним Духом, до людського шумовиння: до слабких, немічних, сірих та вбогих? За Ними йдуть кращі – цілеспрямовані, сміливі та вперті – діти Богів, сини та доньки України. Вони крокують гордо, з високо піднесеними головами та палаючим поглядом, націленим у майбутнє. Краще майбутнє. Світле майбутнє. Час, коли Україна скине полуду московської облуди, коли повіє Новий Огонь, лунко заспіває Нахтігаль та звуки Ліри покличуть у дорогу тих, хто поки ще спить. Вони – КОМУ ВНИЗ.



Музика високого духу,
В ритмі маршу зімкнутих колон.
На кордоні дотику та слуху
Задає баталій грізних тон.

То бринить досвітнім співом нахтігалю,
То зривається нестримністю вітрів -
Одночасно холодить та зігріває,
І підносить понад сферами світів.

Музика високого духу —
Зброя кована в обителі богів.
Спонукаєш нас до чину та до руху
І ведеш до бою нових козаків.

© Юрій Руф