site.ua
yuriy.lvivskiy
Юрій Руф
член клубу

"Вінігрет толерантності".

"Права людини завжди на часі" - така правильна, ємка та, здавалось би, недвозначна фраза, проте, насправді не все так просто. За будь-якою, навіть самою правильною, ідеологією завжди приховується подвійне дно, а часом навіть ціле "дніщє".
Тему прав людини все частіше експлуатують у вигідному їм руслі різноманітні напівкомерційні лівацькі організації, перетворюючи її на своєрідний щит в процесі просування сумнівних ціннісних орієнтирів, які (часто на комерційній основі) сповідуються їхніми активістами. Основним способом паразитування на темі прав людини є стоворення ширми, за якою ховається суть лівацької ідеології – протиставити усталеним традиційним нормам вивернуту наспід альтернативу, при цьому хитро розбавивши її реальними суспільними проблемами. Так утворюються своєрідні "вінігрети толерантності", куди разом з інвалідами, знедоленими та справді репресованими потрапляють ті, хто просуває свої індивідуальні примхи, які у нормальних людей обмежуються вищою ступінню приватності. Далі, за напрацьованими схемами, створюється формальна основа та розкручується тема порушення прав.
До чого це все? А до того, що під прикриттям РІВНОСТІ, яка, безсумнівно, є основоположним принципом в світовому праві дехто забуває, що РІВНІСТЬ ПРАВ не потрібно підміняти ПРАВОМ РІВНОСТІ. Апріорі людина, в якої немає смакових рецепторів неможе бути дегустатором, людина з ампутованими кінцівками навряд чи зможе бути годинникарем або хірургом, а людина з вадами мови буде не надто успішним диктором – і це не дискримінація, а об'єктивна реальність. Непотрібно намагатись всіма способами впихати "невпихуєме", зокрема в голови людей, а тим паче підлітків, які через подібні УРІВНЮВАННЯ в результаті не розуміють де чорне, де біле, де правда, а де брехня. Вершина цинізму, коли одним пакетом подається захист прав людей з обмеженими можливостями і осіб необмежених нормами моралі. Система цінностей - це своєрідний кодекс існування вироблений суспільством в динаміці розвитку поколінь; конституція, за якою живе соціум і вносити туди поправки - не завжди є доречно, а часто і шкідливо.
Тому, прихильникам паразитувати на високих принципах, можна лише побажати процвітання у їхньому сегменті інтересів і разом з тим рекомендувати утриматись від виливання власних неоднозначних цінностей, переконань та комплексів за межі вузького кола поціновувачів специфічних задоволень. Правильним рішенням було б позбутись шкідливої практики пхати у свої "кружки по інтересах" людей, які дійсно потребують допомоги, адже вінігрет - досить специфічний салат, він не всім до вподоби, а кому як не любителям специфічної «рівності» знати про специфіку смаків.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація