Більшість кажуть, що незалежній Україні 27 років, а толком нічого не зроблено, жити стало гірше і все погано, а ось при Союзі...

Скажіть, а після Жовтневого перевороту та створення СРСР наступного дня стало краще жити? Все стало ок?

Не було голоду, всі галопом побігли в колгоспи та в партію за переконаннями? Коли стало добре? Нагадайте мені на яких всенародних демократичних виборах головою держави обирали Леніна, Сталіна, Хрущова?

Чи народ одностайно підтримував державну політику, чи можна було вільно виражати свої думки, чи може була можливість відкрито критикувати дії влади?

Чи може всі громадяни держави мали свободу пересування та паспорти, чи була свобода вільних зібрань, чи були гарантовані і виконувались всі права, передбачені радянською конституцією?

Як на мене, саме радянська система відкинула нас у розумінні громадянської свідомості та й економічного розвитку, на багато десятиліть назад або, скажімо, серйозно загальмувала в розвитку.

Компартія та її режим спотворили, зламали та скалічили паростки демократичного суспільства та розвитку не знаю, як в Росії, а в Україні — точно. І це ми яскраво бачимо у різниці між ментальністю мешканців Західної і Східної України. Страшні 20-30 роки, тих кого не виморили репресіями та голодом, зробили безініціативною живою масою без гідності та історичної пам'яті, перетворили територію Союзу на великий табір за колючим дротом.

Зараз ми пожинаємо плоди того, що відбувалось останні 100 років. Всім хтось щось винен. Знаємо права, а про обов'язки не згадуємо, а часто їх і не знаємо. «Хтось має дотримуватись правил, але не я». І т.д і т.п.

То до кого ж ми апелюємо? Часом не до самих себе? Влада — це віддзеркалення суспільства, як не крути.

І ті люди на всіх щаблях місцевої і державної влади, на яких ми нарікаємо за неналежне управління або причетність до корупційних схем, не з місяця впали, а народжувались, росли і формувались поруч з нами, в переважній більшості ще в радянському суспільстві.

То ж почнімо будувати державу з себе. Бо кожен з нас — це і є держава!

І досить ностальгувати за Союзом. Треба рухатись вперед!