Цей Новий Рік я зустрічав в досить зручному і цікавому як виявилося місці — на пішохідно-велосипедному мості від Володимирської гірки до Арки дружби народів. Була єдина незручність — необхідність постійно дивитися на годинник щоб дізнатися коли власне Новий Рік настане.

Сусіди поруч дивилися один з телевізійних каналів, де було привітання від Володимира Зеленського. Через перегляд якого, звісно, ані я, ані друзі псувати собі настрій не хотіли. Але єдиною альтернативою був, як виявилося, Порошенко на Прямому. Втручання якого в свято я також вважав зайвим.

Я, звісно, знаю, що в деяких країнах світу є привітання національних лідерів з Новорічно-різдвяними святами, але в нас це все ж таки брежнєвська радянщина, коли голова в телеку дає відмашку: можна бухати. Два роки тому цю традицію почав ламати Коломойський, випустивши на 1+1 залежного від нього коміка і давши старт успішній президентській кампанії.

Новорічні відеозвернення в Україні — це по суті передвиборчі політичні роліки, які транслюються в найбільший прайм-тайм року. Які вриваються в свято більшості українських сімей, що закласти певні меседжі. ТБ, яке в нас на 100% належить різним олігархічним групам, до 2019 тримало певний консенсус: транслювати відеозвернення чинного Президента.

Першим це почав ламати Коломойський, а тепер вже другий рік поспіль цю олігархічну естафету підхоплює, на жаль, Петро Порошенко. Замість того, щоб на каналах, де він є власником, зробити щось дійсно проєвропейське — ми бачимо ту саму радянщину і совок. Помножену на право власника — можу і транслюю що хочу. Моє.

Вже наче і забулася та нищівна критика плюсів в 2019 році. І навіть цікаво спитати — а який головний мотив трансляції відеозвернення з собою на чолі? Особиста помста? Бажання продемонструвати, що в країні є тільки дві сили: зло на чолі з Зеленським і добро на чолі з Порошенком?

Так і це помилковий підхід, бо дуже багато хто в принципі не сприймає цей поділ. А як показує соціологія — цей поділ не сприймає більшість українців. Далеко не всі в патріотичному таборі вважають Петра Порошенка беззаперечним лідером, а ще є вата і відносно нейтральні, «обиватєлі» — яких в принципі більшість.

І давайте змоделюємо ситуацію, коли кожен власник ЗМІ почне виставляти в подібні прайм-тайми своїх політиків? А що буде, якщо Льовочкін домовиться з Ахметовим, Медведчуком і Пінчуком? Мені поки що складно уявити на СТБ в новорічну ніч Медведчука. І що за нього можуть в принципі голосувати українці. Але колись було важко взагалі його уявити в топ-10 соціології і ОПЗЖ в лідерах електоральних симпатій.

А зараз це реальність. Як і те, що клоун/комік став Президентом. Голобородько став Президентом, це — беззаперечний факт. І основним інструментом цього став телевізор. Разом з соцмережами, де також гроші на рекламу мають вирішальне значення.

Я не дивився жодне новорічне звернення. Сподіваюся, більшість розумних людей — також, окрім дослідницьких/професійних цілей. Але я б хотів, щоб існував телеканал, який би дав людям альтернативу — замість рекламних роликів політиків подивитися привітання діячів культури, редакції ЗМІ, трансляцію з центральних площ різних міст України. Просто щось красиве і креативне.

Я буду відданим фанатом того ТБ, яке першим зламає цю, на моє переконання, совкову традицію чекати відмашки лідера партії щоб почати бухати/веселитися. І дуже хочу щоб в нас знайшовся політик, який, маючи можливість, добровільно б відмовився від можливості прорекламувати себе в подібний прайм-тайм.

Подібні політичні реклами апелюють до емоцій, в них мало або взагалі немає змісту. Тому що в подібних ситуаціях ніхто, окрім технологів і спеціалістів конкурентних штабів, не здійснює аналіз озвученого. Виступ в новорічну ніч — це не змагання змістів, програм і ідеологій.

А я дуже хочу, щоб ми дожили до тих часів, коли українські громадяни обиратимуть саме розумом, вивчаючи програму, обіцянки та політичну практику кандидатів. Бо інакше завжди фаворитами будуть Голобородьки.