Український ринок деревини лихоманить вже другий рік поспіль. Позитивний ефект від відкриття нових виробництв, створення робочих місць, збільшення експорту сучасних меблів – нівелюється хаосом у продажах деревини. Деревообробники скаржаться на постійні зміни правил гри, кулуарність і закритість аукціонів, корупцію, лісівники ж рапортують про реформи та перемоги, а влада не поспішає вирішувати проблему системно. Тим часом з 1 липня на зміну більш ніж 40 локальним біржам з продажу деревини  прийшла… одна приватна. За офіційною версією лише вона вчасно отримала відповідну ліцензію на право організовувати аукціони з продажу деревини. Як вплине на лісову та деревообробну галузі така хоч і тимчасова, але монополія,  далі в статті.

Після запровадження у 2015 році мораторію на експорт необробленої деревини, українська деревообробна та меблева галузь повільно, але почала розвиватися. Іноземні та внутрішні інвестори вирішили вкладати кошти в переробку деревини в Україні, а за кордон експортувати вже деревні плити, готові вироби з деревини, меблі. Для багатьох лісових областей України – це величезний економічний стимул, майданчик для створення таких необхідних робочих місць, наповнення місцевих бюджетів. Наприклад, у Рівненській області лише за три роки обсяг інвестицій у деревообробну та меблеву галузі перевищив сукупно загальних обсяг усіх інвестицій в області за всю історію незалежної України.

Торгівля у хаосі

Але для стабільної роботи підприємств галузі необхідний не тільки сприятливий інвестиційний клімат, а й стабільні поставки деревини. Бізнес повинен мати можливість прозоро на ринкових умовах придбати необхідні обсяги сировини.  Тривалий час реалізацію деревини державні лісогосподарські підприємства здійснювали на аукціонах товарних бірж за методом піднятої руки та через прямі договори та. Наскільки прозорими був такий формат – судити правоохоронцям та експертам. Однак, у 2019-2020 прямі угоди в публічному просторі почали називати «кулуарними» та такими, що «містять ознаки корупції». У підсумку продаж деревини за прямими договорами припинили. Офіційно не заборонили, але, згідно рішень у ручному режимі, прямі договори використовувати перестали. Залишились лише товарні біржі. 

Вже у 2020 році Кабінет Міністрів ухвалює рішення про реалізацію пілотного проекту з продажу 25 відсотків всієї необробленої деревини на «Прозорро.Продажі». Експеримент пішов не одразу — бізнес ігнорував такі аукціони. Проте восени 2020 року «крига скресла» і в «прозорих» торгах почали брати участь всі ключові покупці деревини. Перший заступник директора ДП «Прозорро.Продажі» Дарина Марчак переконує, що експеримент був вдалий:

- У 2020-2021 — за прозорими правилами та рівним доступом учасників було реалізовано деревини на 1,5 млрд грн. Під час пілоту ринок конкурував ціною -  це нівелювало корупційні схеми та допомогло державі (в особі її лісгоспів) підвищити доходи від продажу деревини. Система «Прозорро.Продажі»  дозволяє виправити дві проблеми ринку — штучне обмеження конкуренції, та, як наслідок, зниження формальних цін продажу деревини. У 2021 році ціна кожного м. куб. деревини на аукціоні зростала в середньому на 32%, в аукціонах взяли участь 1 537 підприємств-покупців.

Варто зауважити, що в той же час деревообробники вважають причиною дорожчання деревини  на початку 2021 року не тільки конкуренцію на торгах, а штучно створений дефіцит деревини на українському ринку.

Як би там не було, а про здобутки пілотного проекту багато говорили публічно, навіть підготували проект постанови КабМіну про реалізацією всієї необробленої деревини через «Прозорро.Продажі». Втім, вона так і не була ухвалена. Можливо, на це вплинула і позиція деревообробників, які не вважають механізми  «Прозорро» панацеєю від усіх проблем в економіці країни, при цьому ДП «Прозорро.Продажі» не поспішало створювати окремий модуль системи, який більше б підходив для торгів деревиною, аніж стандартний «двигун» «Прозорро».

У 2021 році лісівники бадьоро почали звітувати про те, що 100 відсотків деревини тепер продається на електронних аукціонах. Перемога? Якби ж то. Диявол, як то кажуть, завжди в деталях. Адже аукціони проводились не тільки на «Прозорро.Продажі», а й на більш ніж 40 інших електронних товарних біржах, в тому числі регіональних. Назви багатьох з них публічно рідко фігурували, а при першому ж знайомстві з їх діяльністю вже важко було розвіяти сумніви та звинувачення в «ручному режимі їхньої роботи» та «залежності від продавців».  У підсумку багато покупців почали скаржитися, що в країні працює не ринок деревини, а «казино з рулетками». Мало того що підприємствам довелося вдвічі-втричі збільшувати штат залучених працівників для забезпечення участі в аукціонних торгах на десятках бірж. Та ще й ці торги ніби «випадково» проводилися одночасно, лоти виглядали сформованими під конкретних «покупців», часто оголошення про проведення аукціонів публікувалися всього за кілька годин до аукціону. А ціни необґрунтовано зростали до історичних максимумів. В той же час навіть перемога на аукціоні не гарантувала отримання деревини. 

У підсумку навіть після коронакризи, коли економіка мала би швидко відновлюватися в всіх галузях, у деревообробці ситуація кардинально інша. З початку 2021 року більшість українських деревообробних підприємств змушені простоювати тижнями без сировини, а за ними зриваються строки виробництва та поставки продукції у меблевиків.

Монополія чи випадковість?

Тим часом 1 липня набув чинності Закон №738-ІХ, який визначає правові умови створення та роботи товарних бірж на території України як організованих ринків.

- Здавалось, нові норми не зачіпають онлайн-аукціони по деревині, в тому числі через «Прозорро.Продажі», на яких реалізуються індивідуальні партії необробленої деревини. Останні не піддаються стандартизації, бо мають різний об'єм, складаються з відмінних сортів деревини, і мають безліч умов доставки від розкиданих по всій країні лісгоспів до клієнта. Натомість Нацкомісія сповістила лісовий ринок про те, що віднині торги треба проводити лише на тих біржах, які отримали офіційну ліцензію від Нацкомісії. А таких на сьогодні...аж одна біржа. Це «Українська енергетична біржа». Таким чином, через нехитрі роз'яснення Нацкомісії на ринку з'явився щасливчик, який має всі шанси стати монополією, — розповів у своєму блозі голова StateWatch  Гліб Канєвський.

Цьому припущенню апелює заступник генерального директора «Української енергетичної біржі» Костянтин Шевчук. Каже,«Українська енергетична біржа" («УЕБ") функціонує вже 11 років, має 3 роки успішного досвіду торгівлі необробленою деревиною та вже об'єднала сотні учасників. На торги різними породами деревини щоразу виставляються тисячі позицій.

- Наша біржа організовує торгівлю різноманітними біржовими товарами. До набуття чинності закону №738 — питома вага торгів деревиною була на рівні 3-5% від загальних об'ємів біржі. Основними нашими ринками були і залишаються природний газ та електроенергія. Хоча дійсно зараз обсяг ринку деревини на нашій біржі зріс у порівнянні з попереднім періодом, але це не відіграє  вирішальної ролі у структурі торгів, які  проводить "УЕБ", — зауважив Костянтин Шевчук.

Звинувачення в можливій монополізації ринку в "Українській енергетичній біржі" відкидають.

- Закон №738 ухвалили більше року тому. Розуміючи, що він буде розповсюджуватись на всі ринки, які працюють на наші біржі, ми заздалегідь почали готуватись до отримання відповідних ліцензій. Треба сказати, що вимоги висуваються дуже суттєві. Ми все вчасно виконали і в результаті отримали відповідні ліцензії. Наразі дійсно на товарному ринку тільки "УЕБ" має відповідну ліцензію. Але за інформацією регулятора на розгляді знаходяться ще декілька заявок від бірж на видачу такої ліцензії. Крім того, ми знаємо що ряд наших колег знаходяться у підготовчому процесі до подачі документів на отримання ліцензії, вони з нами радяться по окремих питаннях цієї процедури, так як ми її вже пройшли, — наголосив Костянтин Шевчук.

В "Українській енергетичній біржі"  наголошують, що зараз співпраця  "Прозорро.Продажі" та  "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" продовжується, зміни можуть торкатися лише тих аспектів співпраці, де відбулись зміни в законодавстві.

А яка ж доля чекає на вищезгадані регіональні біржі? Якщо проаналізувати інформацію ДП "Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр", ці біржі не зупинили свою роботу… а стали агентами "Української енергетичної біржі". Співпрацю з ними підтвердив Костянтин Шевчук:

- Ми дійсно співпрацюємо з багатьма з регіональних площадок, які займались організацією торгівлі деревиною, але не отримали відповідної ліцензії. Цей процес був і залишається зустрічним. У площадок є багатий досвід роботи з ринком деревини, який стає в нагоді для спільної роботи. Наші агенти допомагають у регіонах проходити учасникам торгів процедури акредитації, верифікації, супроводжують їх при участі у торгах. Найближчим часом до їх функціоналу додадуються окремі функції по контролю виконання контрактів, укладених на біржі. Наші агенти дозволяють учасникам торгів почуватись більш комфортно та впевнено, їх робота вже позитивно оцінена багатьма лісовими господарствами та покупцями.

 Чи вплине така співпраця на ринок позитивно поки спрогнозувати важко. Адже саме на роботу регіональних площадок та торгових бірж скаржились представники переробної галузі найбільше. Саме  малі біржі найбільше звинувачували і маніпуляціях та непрозорій співпраці з продавцями деревини.

 За словами Голови Державного агентства лісового господарства України  Юрія Болоховця станом на 15 серпня близько 270 лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства, здійснили акредитацію на ліцензованій товарній біржі, яка налагоджує співпрацю з партнерами в 12 областях  та реєструє покупців (вже зареєстровано близько 1100 суб'єктів господарювання).

Ліцензування замало

Чергові перитрубації на ринку деревини покупці прийняли з пересторогою. Відзначають як і позитиви, так і перестороги.

- Учасники ринку неодноразово скаржилися на відсутність належних та обов'язкових всіма до виконання правил торгівлі на товарних біржах. Єдиним джерелом регулювання були регламенти бірж, які здебільшого являли собою узагальнені норми без реальної конкретики та чіткості. В регламентах майже усіх товарних бірж були відсутні норми, щодо відповідальності недобросовісних учасників торгів, а ті, які містили такі норми ніколи не застосовувалися через абстрактність використаних формулювань. Прийняття Закону України "Про Товарні біржі" в новій редакції є позитивною зміною, яка покликана внести чіткість та зрозумілість в діяльність товарних бірж, — відзначив провідний юрисконсульт ТОВ "ОДЕК Україна" Віталій Овсіюк.  — Важливим є те, що зміни до правового регулювання діяльності товарних бірж було прийнято ще рік тому, а отже, усі зацікавлені мали достатньо часу для підготовки належного пакету документів для отримання ліцензії.

Зараз важко спрогнозувати наслідки ситуації, коли ліцензію має лише одна біржа. На нашу думку, рано говорити про якийсь позитивний чи негативний ефект для галузі. Правове регулювання діяльності товарних бірж є надзвичайно важливим, оскільки де-факто сьогодні уся деревина реалізується саме через аукціони. Проте, ринок деревини має свої особливості, які потребують належної уваги. Саме тому потрібен закон "Про ринок деревини".

На думку підприємця-деревопереробника Олександра Місюри, торговельні площадки та торговельні системи конкурують за доступ до обслуговування операцій торгівлі на ринку деревини.  Однак хто і де буде продавати лісосировину аж ніяк не відповідає на питання про те, як саме це буде здійснюватися на практиці і, на жаль, не дає гарантій прозорості та відкритості цих процесів, відповідно – не усуває повністю корупційну складову. 

- Продаж усієї деревини через ліцензовані торгівельні площадки матиме позитивний ефект за умови, що завдяки цьому вдасться повністю детінізувати обіг деревини та знищити масштабну багаторічну корупційну складову, — наголошує Олександр Місюра. - Слід звернути увагу, що інші сумнівні торгівельні площадки нікуди не зникли з торгівлі деревиною, а активно інтегруються у нові умови під брендом біржі, яка отримала ліцензію. Так само не зникли люди, які роками створювали "схеми" торгівлі деревиною, спеціалізуються на організації "ручного" розподілу лісових ресурсів.  Отже, лише ліцензуванням бірж проблему тіньового ринку деревини не вирішити. Потрібне комплексне регулювання ринку.

Всіх розсудить закон "Про ринок деревини"

На думку бізнесу, у нормативному хаосі ринку деревини навіть запроваджені позитивні зміни не матимуть сталого ефекту, якщо не зафіксувати їх на законодавчому рівні.  При зміні керівництва в профільних міністерствах та відомствах, досить легко буде відновити чи встановити інші правила та розвинути корупційну складову замість збільшення прозорості та відкриті ринків.

Закон України "Про ринок деревини" унеможливить ситуацію, коли одним підзаконним актом змінюються правила гри у всій лісовій галузі, чи теоретичні знання про біржову торгівлю застосовуються до несформованих ринків.

- На законодавчому рівні слід чітко визначити  обов'язок продажу всієї заготовленої постійними лісокористувачами деревини на аукціонних торгах; види, черговість та періодичність проведення біржових торгів; вимоги до учасників аукціонів та вичерпний перелік підстав для недопуску покупців до участі в торгах, — наголошує генеральний директор ТОВ "Кроноспан УА" Наталія Покінська.  – Новий закон має зобов'язати продавців деревини здійснювати продаж деревини з використанням єдиної державної публічної платформи незалежно від кількості залучених бірж чи агентів. Необхідно також запровадити чіткі механізми притягнення до відповідальності організаторів та учасників (як покупців, так і продавців) торгів за порушення нормативно-правових актів, що регулюють порядок продажу необробленої деревини. Інформація про результати торгів має бути публічною, а саме: відомості про переможців аукціону, ціни продажу, дані про придбану сировину, які будуть наявні у відкритому доступі, на постійній основі, з метою незалежного контролю учасників ринку деревини.

Необхідний законодавчий акт, який забезпечить прозорість та відкритість у лісовій галузі, однакові правила торгівлі. Він має закласти архітектуру ринків і перспективи розвитку вітчизняних лісогосподарських та переробних підприємств. Робота над цим законопроектом має стратегічне, а не ситуативне значення.  

 

Замість висновків

 Збільшення вимог до товарних бірж, через які буде здійснюватися торгівля деревиною крок позитивний. Однак, тривогу в учасників ринку викликає відсутність (принаймні тимчасова) конкуренції серед ліцензованих бірж, адже поки така лише одна. Позитивним сигналом для ринку буде швидке ліцензування інших товарних бірж – лише тоді можна буде остаточно розвіяти всі підозри та звинувачення щодо монополії на ринку.

Деревообробники наголошують, вся інформація про продаж деревини, яка реалізовується через ліцензовані біржі, має  у режимі он лайн розміщуватися на одній відкритій державній платформі. У всіх мають бути однакові правила продажу деревини, а інформація про торги (як про оголошені, так і про їх результати) має бути прозорою і публічною. Тоді неважливо скільки ліцензованих бірж буде задіяно в процесах продажу деревини.

Такі правила продажу деревини повинні бути стало зафіксовані у відповідному законопроекті "Про ринок деревини". У 2020 році в парламенті зареєстровані два законопроекти №4197 та 4197-1 "Про ринок деревини". Однак були підготовлені та зареєстровані  поспіхом та не обговорені належним чином  в суспільстві. Крім того їхні норми необхідно актуалізувати відповідно до нормативних документів та змін у законодавстві в 2021 році.

Наразі створити збалансований прозорий законопроект "Про ринок деревини" — важливе завдання для Кабінету Міністрів, Верховної Ради. Ефективною така робота буде лише за участі профільних асоціацій деревопереробників та меблевиків, представників експертного середовища. І діяти тут необхідно швидко.

 Юрій Дюг,  координатор ініціативи "За ринок деревини", менеджер агенції "ІнвестІнРівне"