site.ua
член клубу

Ну що сі вспокоїли? Тепер коли вже майже закінчений підрахунок голосів у першому турі – мої оцінки успіхів кандидатів у президенти. Навмисне вичекав три дні. Тому зараз постараюсь коротко і тезово.

Зеленський

Одна частинка мене розуміла, що брехати всі соціологічні контори одночасно не можуть. Друга хотіла побачити перший важливий маркер – що реально Зеленський візьме на виборах в першому турі. Взяв більше ніж, я думав, відсотків на 5-9. Це блискуча робота його виборчої команди. Вони змогли підібрати електорат незадоволений владою і політиками вцілому. І відрив майже вдвічі від найближчого конкурента забезпечила не молодь. За Зеленського голосували різні вікові категорії. Показали «свій фак» владі. І непевно зроблять без проблем це ще раз. Тим паче окрилені таким успіхом в першому турі. Багато з них подумає «разом – ми сила, треба чавити систему». Можна багато говорити про приховані мотиви і наслідки балотування Зеленського – але результат є результат.

Ще зовсім незрозуміло хто виграє другий тур, але кажуть в магазинах почала зникати з прилавків зелена фарба і капці, які зручно перевзувати в повітрі. А багато з тих, хто за партію влади (незалежно від назви), вже потихеньку почали говорити «Я з дитинства за Зеленського».

Так, команда Зеленського провела перший тур креативно. Але вони не переконали виборців стабільно вірити кандидату, вони просто змобілізували їх разом показати «фак влад» . Щоб буде далі в другому турі – велике питання. А тим паче чи дотягне ситуативний рейтинг до парламентських виборів. Для мене, другий маркер – команда, яку обіцяв представити Зеленський найближчим часом – вона може бути аргументом для багатьох.

І зрештою. Високий рейтинг Зеленського це програш не Порошенка. Цих людей Порох би і так не переконав голосувати за себе. А от інші кандидати могли забрати ці голоси собі. Але не забрали. Вони не підхопили майже нічого від електорату «який проти Пороха».


Порошенко

Власне – сам факт його потрапляння в другий тур це вже диво. Точніше не диво, а результат його серйозної величезної роботи. Ще восени він мав трохи більше 5 відсотків. А потім потроїв свої результати. І не треба казати, що «мови, армії, віри» не дали жодного результату. Це не так. Без них у Пороха не було б й того рейтингу що є. Він будував реноме державника. І вийшло. З реноме чесного політика – ні, а з державником – так. Такоє він пробував різні месиджі, креативив, робив історичні для країни речі, не вилазив з поїздок, жорстко топив всіх конкурентів, запускав космонавтів і далі. Арсенал прийомів був наскільки великим, що в нормальні часи цього вистачило б на три кампанії. В підсумку команді Порошенка таки вдалось притопити всіх старих політиків-кандидатів, за виключенням нових – Зеленського та Смешко. Але перемога ця може стати «пірровою». Що робитиме Порошенко посеред цієї політичної руїни і як переконуватиме виборців Тимошенко, Гриценка, Смешка, Кошулинського голосувати за себе – я не знаю. І агресивна риторика його прихильників тому геть не сприяє.

Чесно, з точки зору математики і соціології Порошенку треба придумати щось екстра ординарне, щоб обійти величезний розрив і Зеленським. Якщо ви хочете поставити в приклад кампанію Кучма – Симоненко, то там Кучма вже в першому турі відірвався від конкурента на 10 відростків. Тепер же все навпаки - Порошенко відстає аж на 15.

Крім того БПП зараз як великий старий крейсер, але з матьорим капітаном. По ньому з усіх сторін гатять противники, у бортах пробоїни, частина команди - саботажники, зрадники, або нездари. Але капітан бере повний хід і пре в перед з надією таки вигребти з під обстрілу в досягти цілі – переобрання. Чи вийде це – веееелике питання. Розум каже - навряд, емоції – а раптом…

Зрештою Порошенко вже й так увійшов в історію не тільки, як президент з корупційним оточенням, а й як державник. Томос, Безвіз, відродження армії, дипломатичні перемоги і так далі – речі, які точно будуть в підручниках. Як і Порошенко навряд чи зникне з політики в разі програшу. Зрештою, він не такий вже дурний як його попередники – Віктор і Віктор.


Тимошенко

Юля гарно стартувала завдяки новому курсу від технолога Сергія Гайдая. Це власне був останній шанс перекувати старого політика в щось нове. Воно може б і дало свій результат, але, схоже команда Тимошенко запанікувала. Гайдая посунули і повернулись до стандартного махрового популізму і порожніх гасел. Компанія була відверто беззмістовною і нецікавою. Навіть люди в селах зауважували – схоже в рядах Юлі паніка. Зрештою, кандидатка менш ніж за півроку перетворилась з лідера перегонів на бронзового призера. І більше виборців у неї вкрав свіжіший і цікавіший Зеленський, ніж Юрій Тимошенко. Але бунтувати після дня голосування Юля не стала, адже сподівається взяти реванш у прем’єрстві про можливому слабкому президенті Зеленському. Можливо навіть не чекаючи осені. Якщо вдасться перекувати під себе більшість у раді. І я б не виключав такий варіант, бо головне правило політика – вчасно зрадити на користь нового лідера.

Словом Юля – боєць і буде битися в політиці до останнього солдата і подиху. Хоч ці її президентські вибори схоже були останніми.


Гриценко

Насправді його прихильники мабуть чи не найбільше засмучені. Бо йому не тільки нічого не дало об’єднання з Садовим, а й він щомісяця серйозно просідав у рейтингу. Подумати тільки - він набрав лише на 0,8 відсотків більше за Смешка. Смешка! Це при великій кількості реклами, презентованій команді, підтримці з боку молодих депутатів. І винні тут не конкуренти, а сам Гриценко, який просто проспав майже всю кампанію, а коли не спав – то говорив дурниці, які ще більше відлякували його електорат. В підсумку частина виборці перейшли на бік Порошенка і Смешка. А Гриценко з першого непрохідного став – вічно непрохідним.

Його виборці розчаровані відверто низьким результатом. І при стандартній сонливості Анатолія Степановича, не факт, що залишаться з ним до осені. Як і частина команди. Он один Лещенко чого вартий. Ще в лютому він з Заліщук їздив агітувати за Гриценка, а потім пішов до Зеленського. І думаю - він не останній.


Смешко

Він мабуть став ще більшою сенсацією за Зеленського. Ще два місяці тому йому соціологи і 2 відсотків не давали. А в кінці він вийшов на 6. Це при фактичній відсутності будь-якої реклами. Так початковий поштовх йому дав Гордон. Сам Смешко кілька разів виступив на ефірах і все. Далі за нього агітували в більшості сарафанне радіо. Просто як за адекватну альтернативу для тих, хто не любить Пороха і Юлю, але не може голосувати за Зеленського чи Гриценка.

Серед мої знайомих багато проголосували саме за Смешка. І вони результатом кандидата задоволені. Тому, думаю, на парламентські вибори для його партії точно знайдуться гроші і вона може потрапити до парламенту. Втім, хто за ним стоїть, - питання відкрите.


Інші

За вибори Бойка, Вілкула – писати не буду. Їх результат прогнозований і тривожний. Особливо в західних регіонах. Але нічим цікавим вони не відзначилися. А от для Ляшка ця кампанія стала провалом. Особливо в містах. Його виборця переманив професійніший шоумен – Зеленський. І переманюватиме далі. Що робитиме в цьому ракурсі Ляшко – поняття не маю.

Не погану кампанію провів і Кошулинський, але вийти за рамки правого електорату так і не зміг. Тому шанси «Свободи» на парламентських успіх досить примарні. Примарні шанси і у «Самопомочі» Садового. Зняттям на користь Гриценка він не так поміг останньому, як уник зафіксованого голосуванням рейтингову розгрому з 1,8 %.

В в цілому, давайте без депресій. Все буде добре! Просто цього року ми маємо шанси стати справді парламентсько-президентською державою. З активним і конкурентним парламентом! І це для країни, без сумніву, добре!

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація