Пересічному піплу чимало років вбивають в голови тезу про необхідність скасування депутатської недоторканості.

Різномасті популісти, шахраї і просто тупаки роблять це з різною інтенсивністю, але послідовно і невідступно. І треба відзначити, що на цьому шляху досягнуто неабияких успіхів.
Величезна частина населення (підозрюю, що близько 75%) щиро вважає, що одразу після відміни депнедоторканості зарплата вчителя стане 4Кбакс, чи на щось таке схоже.

Скасування депутатської недоторканості призведе до того, що Парламентом керуватиме Генеральний Прокурор (або прокурори, бо зараз їх розплодилося всяких різних чимало).
В умовах і за системи, що склалася і функціонує в Україні, так буде навіть, якщо до ВР оберуть 450 янголів з крилами, або святих угодників.
Це послабить, або взагалі знищить функцію Парламенту, як противаги виконавчій (президентській) гілці влади, далі авторитаризм, або диктатура.
Законотворча функція також буде послаблена, чи нівельована, бо прокуратура отримає можливість оперативного реагування на «неправильні» голосування. Неважко буде пояснити електорату відсутність потреби утримання «дармоїдів» під куполом — нехай збираються раз на рік, для проштамповки законів спущених з юрвідділу АП.
Саме так діяло «народовладдя» у совку, якщо хто забув.
І тут справа не в конкретних прізвищах чи партіях. Справа у принципі. Це удар по парламентаризму.

Борчуни з депнедоторканістю — це, або, м'яко кажучи, недалекі люди, які не розуміють, що верзуть, або пройдисвіти.
А хтось думає по-легкому заробити додаткових електоральних балів, не задумуючись про небезпеку.

Скидається на те, що коземанда збирається взяти скасування недоторканості як одну з «фішок» на виборах до ВР. Вже включилася продажна соціологія і електорату настирливо нав'язують думку, що він більш за все в житті хоче зняття депнедоторканості і впихування ОРДЛО в Україну за мордорським сценарієм ну і, само собою, + зарплато-пенсіє-тарифи, для відведення очей.

Слід зазначити, що електорату ніколи не спадало і не спадає на думку, що ті самі «депутати-дармоїди», яких вони так люто ненавидять, не з Марсу прилетіли, а ними самими обрані, через їхню власну тупість, недолугість і здатність проміняти майбутнє на кіло гречки. І ніякі зміни виборчого законодавства (чергова брехня і окозамилювання) і зняття депнедоторканості ситуацію не змінять, поки вони не зміняться самі.
Але це інша некоротка розмова.

Не знаю, як можна це зупинити. Надія на здоровий глузд і інстинкт самозбереження депутатського корпусу. Бо від цього залежить і збереження демократії і парламентаризму.
А для тих, в кого є голова на плечах і мозок не остаточно винесло дебілізором і зепропагандою — заклик:
Подумай те тією головою і перестаньте товкти цю тему і дурити пересічних.

п.с. Я не депутат ніякого рівня, не помічник, взагалі безпартійний і не збираюся балотуватися менше ніж на Президента України, або Генерального секретаря ООН, якщо що.