site.ua
член клубу

В історії зі створення ПЦУ і отриманням Томосу (річниця якраз сьогодні) треба думати "по-понятіям". По поняттям глобальної політики і цього дивакуватого світу.

Хай пробачать мене православні, але це як вийти на район у нових треніках, купити відеомагнітофон (ох, 90-ті) або круту тачку. Вчора на тебе не звертали увагу, а сьогодні готові мати справу. Це маніфестація того, що ти - можеш! Україна змогла!

З такою державою і народом починають рахуватись, і навіть інвестувати в них. Бо вони показали свою силу, показали, що вміють відстоювати свої інтереси і добиватись результату, і "взули" не аби кого, а Росію.

Справді, утнути таку штуку будучи президентом ослабленої країни, яка веде війну - треба мати неабиякий талант. Варто на хвилину хоча б згадати, які сили, інтриги і гроші діють на церковному полі, до якого долучені і ми, ну десь останню тисячу років. Порошенко домігся собі місця в історії.

Втім, і без "духовності" не обійтися, куди ж без неї. Ті, хто каже що немає значення до якої церкви ходити - лукавлять. Тому що мова йде не про католиків з їхнім Ватиканом, і не про протестантів. А про візантійську традицію, у якій влада і церква - поняття взаємозалежні і взаємопов'язані. То ж мати релігійний центр поза межами держави у нашому випадку - це дарувати комусь частинку себе, і своїх релігійних, духовних якщо хочете, імпульсів.

Томос - це також про суб'єктність, силу та авторитет. І наслідки його отримання цілком намазуються на хліб, тому що вони багатогранні, і могли б проявлятись у різних сферах - економіці, політиці тощо.

Але ж тут об'явився король-віслюк...

yevhen.bulavka
Yevhen Bulavka

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації