Креативність та економіка співіснували в одному світі з давніх часів. Кожна окремо одна від одної, лише інколи перетинаючись в житті обраних людей. Але нині змінився характер і ступінь стосунків між ними, а також те, як вони поєднуються для створення надзвичайної вартості та багатства.

Люди проявляють свою уяву та використовують (або заважають іншим використовувати) її як економічну цінність.

Люди з ідеями — люди, які володіють ідеями — стали могутнішими за людей, які працюють на машинах, і, у багатьох випадках, могутнішими за людей, які володіють машинами.

Проте взаємозв’язок між творчістю та економікою залишається майже невидимим.

Креативність не завжди є економічною діяльністю, але може стати такою, якщо вона виробляє ідею з економічною цінністю або товарний продукт. Цей перехід від абстрактного до практичного, від ідеї до продукту важко чітко визначити. Не існує загального визначення моменту змін, яке охоплює всі випадки. Закони про інтелектуальну власність передбачають один критерій, а ринок — інший. Загалом, визначення відбувається щоразу, коли якусь ідею ідентифікують, називають та роблять здійсненною, і, як наслідок, вона може ставати власністю та продаватися.

Результатом є креативний продукт, який за визначенням професора John Howkins, є економічним товаром чи послугою, що є результатом креативності та має економічну цінність. Відповідно, те, що виробляє креативний продукт належить до креативних індустрій як специфічного виду економічної діяльності, яка базується на генеруванні чи використанні знань та інформації. Креативні індустрії називають “індустріями ХХІ століття”, в основі яких буде лежати креативність та інновація, а людська креативність буде найціннішим економічним ресурсом.

Визначення самого поняття креативні індустрії є дискусійним питанням, так само як і перелік того, що слід до нього включати. Особливо варто відмітити, що не слід плутати культурні індустрії з креативними. Культурні є великою складовою частиною креативних, але не всі креативні є культурними.

До культурних індустрій належать: продукування та видавництво текстів, музики, телебачення та кіно, а також ремесла та продуктовий дизайн. У деяких країнах включають такі галузі, як архітектура, візуальне та сценічне мистецтво, спорт, реклама та культурний туризм.

Згаданий раніше John Howkins до креативної економіки включає рекламу, архітектуру, мистецтво, ремесла, дизайн, моду, кіно, музику, виконавське мистецтво, видавничу діяльність, R&D (дослідження та розробка), програмне забезпечення, іграшки та ігри, телебачення та радіо, а також відеоігри. Деякі дослідники вважають, що в цей перелік варто додати галузь освіти, включно з державними та приватними послугами, оскільки вони виховують та формують креативні індустрії.

Не зважаючи на різночитання у цьому питанні, всі дослідники визнають значення креативних індустрій для світової економіки загалом і економіки окремих країн зокрема. Для прикладу наведу статистику зі США та Великої Британії.

Так, за підсумками 2019 року в штаті Каліфорнія галузі креативної економіки, до яких відносять архітектуру та суміжні галузі, креативні товари та продукти, розваги та цифрові медіа, мода, образотворче та виконавське мистецтво згенерували $604,9 млрд. З них лише Лос-Анджелес зпродукував $207,8 млрд. У цій галузі залучено 2,6 млн робочих місць. А приміром, у тому ж Лос-Анджелесі, кожна сьома людина працює у креативних індустріях.

У Великій Британії розуміння креативних індустрій трохи ширше — Департамент культури, медіа та спорту (Department for Culture, Media and Sport (DCMS)) включає до переліку такі галузі:

  • реклама та маркетинг,
  • архітектура,
  • ремесла,
  • дизайн (продуктовий, графічний та мода),
  • кіно, телебачення, відео, радіо та фотографія
  • ІТ, програмне забезпечення та комп’ютерні послуги
  • видавнича справа
  • музеї, галереї та бібліотеки
  • музика, виконавське та образотворче мистецтво

В цифрах внесок креативних індустрій в економіку можна оцінити на детальній інфографіці:

Джерело

Для порівняння: номінальний ВВП України за 2018 рік склав $130,8 млрд.

У якості висновка можна сказати лише одне — без креативної економіки говорити про успішний економічний розвиток України однозначно нереально. А розбудова креативних галузей безпосередньо залежить від кількості та якості людей, які здатні генерувати ідеї з економічною вартістю. Отже, розвивайте свою креативність та створюйте краще економічне майбутнє.

Ярослава Бірюк
Дизайнер, член оргкомітету iForum, тренер з креативності,
засновниця проекту UCreo

yaroslava.biruk
Yaroslava Biruk

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації