Одним з найбільш очікуваних українських фільмів 2017 року була стрічка Ахтема Сеїтаблаєва «Кіборги». Фільм описує історію оборони Донецького аеропорту від російських військ та сил колаборантів українськими вояками, які проявили нелюдську стійкість та 242 дні утримували об’єкт і те, що від нього лишалося. Це одна з найбільш драматичних сторінок в російсько-українській війні. Просування і прем’єра фільму супроводжувалися істериками з боку росіян та побоюванням багатьох українців чи вдасться творцям достойно передати цю історію.

Навіть якби ця стрічка була провальною і знятою аби як, резонанс від неї був би не менший. Надто вже дражлива тема, надто вже свіжі рани і надто вже драматична історія. Але головне, що вона не поразницька.

Одразу після початку прокату відбувся невеличкий скандал. Справа в тому, що автор роману «Аеропорт» Сергій Лойко звернув увагу на те, що в фільмі є майже повністю списані з його роману деталі. Наприклад, чорний гумор із замороженими в морозилці тілами окупантів. Він цим обурився, адже це створило складнощі в переговорах щодо голлівудської екранізації його книги про ці події. Що правда, надто далеко автор не заходив сказавши, що вибачення йому буде цілком достатньо.

Забігаючи наперед, скажу, що фільм чіпляє. Є недоліки, є переваги. Творчі, ідеологічні, будь-які. Але фільм чіпляє. В ньому за рідкісними винятками всі персонажі зіграні якісно, правдоподібно. Їм хочеться співпереживати, інших – ненавидіти. Звісно, з мотивацією героїв як гарантією їх якісного розкриття тут жодних проблем. Нам вона відома із подій, про які ми знаємо.

Однією з головних переваг фільму є атмосфера. Стрічка справді дуже атмосферна. Творці справляються з її створенням як у закритому просторі, так і на відкритих полях та прифронтових дорогах. Непогано попрацювали з музичним наповненням. Воно доповнює і допомагає формувати цю атмосферу та тримати глядача в напрузі.

Більш детальний огляд у відео.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація