6006f0882efea.jpg

Після 16 січня, коли набули чинності окремі норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовне питання на проросійських та медведчуківських медіапомийках зненацька замерехтіло яскравими факе(ека)льними протуберанцями із запліснявілим мураєвським відтінком та відчутним запахом ківи. А все через те, що нема спокою в датському королівстві. І мовний закон позбавляє сну не лише покидьків за порєбріком, але й безліч їхніх холуїв, що відчайдушно намагаються відпрацювати «інвестовані» в них карколомні бюджети. Толік Шарій вам не дасть збрехати, якщо спитаєте.

Проте, хочу вас заспокоїти, бо ні фіга у цієї братії не вийде. Бо представляють вони сили, які натхненно тягнуть нас в минуле – в затхле пост совкове колоніальне рабство, звідки просто віє «рускім міром». А нам туди не те, що не хочеться – нам туди пертись просто небезпечно, якщо наша мета розвиток, прогрес та економічний прорив. Та й взагалі, природні історичні процеси нікому не під силу розвернути. Їх можна лише пригальмувати, але тут на заваді маємо стати вже ми, бо…

Бо все змінюється. Світ навколо змінюється. Суспільство змінюється і люди разом з ним. Ти, той хто читає цей текст, теж змінюєшся. Невблаганно, невпинно, безповоротно! Це такий закон світобудови – хочемо ми того чи ні. І у кожного, навіть у Тебе, того хто читає цей текст, є вибір – зловити ці Зміни, відчути їх Запах, Дух, Вітер Змін та, енергійно напнувши ними вітрила, стрімко помчати вперед до Нового Світу, до Нових Досягнень, до Нових Звершень, або… ні хріна, кypвa, не робити і хай собі буде, як буде. Якось же воно буде? Чи не так? Ну, раніше ж було, бляха-муха?

Взагалі-то мета цього реінкарнованого давнього допису однозначно налаштувати Тебе, того хто читає цей текст, на сприйняття Нового, підштовхнути до Експериментів та підготувати до Викликів. А якщо точніше, то мова піде про мову. Про ту, що українська.

Так історично склалось, що основною мовою Бізнесу в Столиці України – Києві – завжди була російська. Не будемо копатись у нетрях постсовкової та постколоніальної спадщини, але такий уклад існував роками. Ти зранку цьомав дружину, шепотів їй на вухо «Сонечко, люблю тебе…», а потім хапав телефон, бо дзвонив той самий дуже важливий клієнт, і випалював йому «Да, да, Алєксєй Васільєвіч! Встрєчя сєводня ф дєсять чясов, как і даґаварівалісь!», а потім «Киця, я на зустріч!», за портфеля і впєрьод на «встрєчю». Дисонанс? Однозначно, але це типові реалії київського бізнес-середовища. Ну і що? – спитаєш Ти, той хто читає це текст. А то, що все змінюється, світ навколо змінюється… (уважно читаємо вище!) А разом із цим кардинально та невідворотно змінюється сприйняття української мови. КАРДИНАЛЬНО та НЕВІДВОРОТНО!

І питання не в тому, що українська мова – це зараз модно, круто чи патріотично. Типовий Бізнес в принципі не оперує цими категоріями. І навіть не в тому, що в Україні освіта, юриспруденція, рекламний, державний та інші сектори уже практично стовідсотково україномовні, а в сфері культури – агресивна україномовна експансія. Питання в тому, що українська мова – це ВИГІДНО. Вигода і Прибуток – ось основний фетиш будь-якого Бізнесу. І українська мова дає тут унікальні можливості. Чого б їх для себе не використати і не взяти на озброєння, шановні бариги, спекулянти та інші буржуї, за термінологією типового фаната совка? І Тебе, того хто читає цей текст, це теж торкається, до речі!

То ж яку користь та вигоду дає перехід на українську мову? Перерахуємо по пунктам, в залежності від рівня Бізнесу та рівня стратегічного мислення його керівництва:

1) одномоментна (короткотермінова) – це коли Ви перелаштовуєтесь на українську уже в процесі спілкування, почувши її у клієнта, партнера чи опонента. Ви дійсно справляєте на нього хороше враження, яке Вам допоможе дійти разом до швидкоплинних взаємовигідних рішень типу «купи – продай», «заціни – лайк», «порадь – ок» чи «пішов ти – фак». Але не більше.

2) тактична (середньотермінова) – коли Ви з клієнтами, партнерами чи аудиторією із самого початку починаєте спілкуватись саме українською, переходячи на іншу мову спілкування, лише коли нею розмовляє опонент. Завдяки цьому Ви створюєте навколо себе коло лояльних послідовників – постійну україномовну клієнтуру чи партнерів. І при цьому Ви нічого не втрачаєте серед російськомовної аудиторії, бо в мовно неупередженій Україні подібне уявити неможливо. В такому режимі зараз працюють (чи активно намагаються працювати) більшість лідерів українського бізнесу: мобільні оператори, ресторани McDonalds чи Пузата Хата, call-центри великих компаній, популярні інтернет-сайти, тощо. Така гнучкість приваблює і дає Бізнесу неймовірні конкурентні можливості, однозначно залишаючи своїх опонентів далеко позаду. Отже, хочеш бути Лідером – дій, як Лідер! Плюс добав ще трохи україномовного креативу!)

3) стратегічна (довготермінова) – 100% перехід на українську мову за винятком спілкування з іноземцями, які нею не володіють. Стрьомно? – Ще б пак! Ризиковано? – А ви думали! Але ж ми не шукаємо легких шляхів, правда? Тому…

Тому 2015-му році у якості експеримента було здійснено стовідсотковий перехід на українську мову в Києві в сегменті ріелторського бізнесу. Бізнес цей сам по собі дуже динамічний та клієнтоорієнтований. Його специфікою є величезна кількість контактів та співпраці різної тривалості: від кілька секундних дзвінків – до багатомісячних проектів по роботі з об`єктами нерухомості. І результати експерименту не забарились! Ключові висновки після переходу на українську такі:

а) клієнти і контрагенти стали різко спілкуватись в іншій манері – дисципліновано і відповідально. Навіть при першому дзвінку. Це стало сюрпризом: українська, бляха, ДИСЦИПЛІНУЄ! Більша половини співрозмовників, до речі, сама зразу ж переходить на українську, що вщент розбиває міф про повністю російськомовний Київ та російськомовний бізнес у ньому;

б) вас миттю запам`ятовують. І коли спілкування, наприклад, відбувається вдруге, то з`являється уже інше ставлення. Себто українська мова – ВИОКРЕМЛЮЄ вас на фоні конкурентів. Причина дуже проста: всі інші шпрехають російською, тому й зливаються у всій своїй одноманітній російськомовній масі;

в) при довготривалих проектах навіть строго російськомовні клієнти переймаються неабиякою ПОВАГОЮ та стають надзвичайно лояльними до вас. Їх просто обеззброює ваша принциповість і безкомпромісність у питанні мови. Тобто вони роблять висновок: якщо ви так відстоюєте свою мову, то, значить, так само принципово і безкомпромісно ви будете відстоювати і його інтереси;

г) неочікуваним бонусом стало те, що українська, зненацька, почала виконувати роль фільтра. Виявилось, що початковому етапі спілкування мова ВІДСІКАЄ різного роду неадекватів, психопатів та ментальних маргіналів – усіх тих, що створили б неабиякі проблеми вашому бізнесу при співпраці. Їхня реакція на українську просто феєрична і потребує досліджень в області чи то психіатрії, чи то чємаданвакзалрасії.

А тепер про неочевидну зразу, але фундаментальну в своїй основі перевагу, що надає українська мова кожному саме Українському Бізнесу. Вона здійснює надважливу роль ЗАХИСТУ, ГАРАНТІЇ та БАР`ЄРУ від економічної експансії ззовні: російськомовного бізнесу зі Сходу чи англомовного – із Заходу. У нас немає жодних можливостей на рівних тягатись із економічними гігантами. І тому наш пересічний український Бізнесмен повинен зрозуміти: мова – це його БЕЗПЕКА та його ВИЖИВАННЯ серед безмежно-агресивного океану бізнес-акул та міжнародних корпорацій. А також вона – чудовий та безпечний СТАРТОВИЙ МАЙДАНЧИК для виходу на зовнішні ринки. Український Бізнес зобов`язаний плекати мову, захищати і розвивати її. Бо вона його безумовний СОЮЗНИК у цьому жорстокому й цинічному світі. А якщо говорити просто і прямо, то вона захищає, тебе телепню, від ворожої економічної, інтелектуальної та культурної агресії та від ворожих танків. Вона робить все для того, щоб ТИ МІГ ВЕСТИ СВІЙ БІЗНЕС.

Але, на жаль, наш Бізнесмен дуже часто знаходиться в полоні власної ліні, постсовкових фантазій та історичних забобонів, що дозволяє йому не бачити очевидні речі та озвучувати ось такі непродуктивні, по відношенню до української мови, контраргументи та заперечення:

«Клієнт нє паймьот!» – Паймьот! Це повний абсурд думати, що в Україні існують освічені люди, які не розуміють української мови. Чи, може, цільова аудиторія Вашого Бізнесу – це сліпо-глухо-німі пенсіонери-дошкільнята в повному інформаційному вакуумі? Тоді ми щиро раді за вас!)

«Я плоха знаю украінскій. Нє буду на ньом ґаваріть, патамушто нє хачю єво кавєркать. Ета будєт виґлядєть смєшно» – Це схоже на аргумент таксиста-початківця, який купив авто для свого бізнесу, але не їздить на ньому, бо боїться, що з його недолугих маневрів на дорозі будуть хіхікати та реготати інші таксисти. Чиста дурня! Це ж елементарно: не спробуєш – не поїдеш! Ні в кого ніколи не виходило все і одразу, навіть у сексі!

«Вот фсє пєрєйдут на украінскій, таґда і я тоже» – ви чуєте себе? Посмакуйте цю фразу ще раз: «Вот фсє начнут пользаватса кампьютерам, таґда і я тоже», «Вот фсє начнут патключатса к інтернету, таґда і я тоже», «Вот фсє начнут пакупать туалєтную бумаґу, таґда і я тоже». Як вам? Продовжувати? У вас зараз є неймовірна можливість зайняти поки ще вільну нішу на ринку та завоювати нових клієнтів, а ви отмазки ліпите! Ви Бізнесмен чи хто?

«Мнє так удобна – у нас свабодная страна!» – Ну, поки ми будемо порівнювати «удобства» зі Свободою, доти в нас в країні буде все так, як ми маємо на сьогодні. До речі, на серйозні бізнес-переговори теж можна прийти в пляжних тапках, трєніках і майці. А чьо, надзвичайно «удобний» одяг. І у нас же «свабодная страна». Ми тут про Бізнес та майбутні прибутки ведемо розмову? Чи про «удобнасть»?

«Нє буду етава дєлать: каму ано нада. Мєня і так паймут!» – Ну, тут мені вам уже нема чого сказати. Хіба що можу написати короткий і дотепний некролог вашому бізнесу. Що? У вас «фсьо будєт харашо»? Це ж прекрасно. В мене теж є знайомі, що колись вірили в Діда Мороза, Бабая та Зеленському. Але все змінюється, світ змінюється (читаємо вище). І Тебе, того хто читає цей текст, теж чекає яскраве і таємниче майбутнє, яке залежить лише від твоїх сьогоднішніх рішень! Ілі нєт?