На Північноатлантичній раді в Брюсселі досить швидко ухвалили рішення про приєднання України до Партнерства розширених можливостей (ПРМ) НАТО. І якщо в часи президентства Порошенка пазл не складався через негативні настрої США, Франції та Німеччини, які бачили у більшій близкості з Україною загрозу екскалації з Росією та затягування війни на Донбасі, то зараз все навпаки. Не заважала навіть Угорщина, яка регулярно блокувала саміт Україна-НАТО через протиріччя з Україною по освітньому, мовному питанню і правам нацменшини на Закарпатті. Можливо — це наслідок ініціативи зі створення Берегівського району в рамках децентралізації, як вони хотіли.
Що таке Партнерство розширених можливостей з НАТО
▪️Це не план до членства в НАТО, до якого ми рухалися останні 5 років Порошенка і з яким пригальмували за Зеленського. ПРМ на відміну від ПДЧ не передбачає перспективу членства в Альянсі. Зараз Банкова не робить ставку на ПДЧ. І це одна з причин, за якої нам так швидко дали ПРМ попри відверто слабкий стан реформування країни в політичній, економічній, правоохоронній та військовій сферах. У нас річну національну програму, реалізацію якої НАТО перевірятиме вже через три місяці, підписав президент в травні. Бо ПДЧ Україні давати відверто не хотіли. І ПРМ — це чергова солодка цукерка для нас. Також ми співпрацюємо з НАТО в рамках комплексного пакету допомоги, що включає підтримку через радників і трастові фонди.
▪️ПРМ для України забезпечить доступ до оперативного планування на ранніх етапах кризи, дасть можливість розширеного діалогу з НАТО і обміну розвідданими. Також представники України зможуть обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО та брати участь в навчаннях для членів програми. Та це набагато менше, ніж передбачають Річна національна програма та комплексний пакет допомоги НАТО.
▪️ Втім, ПРМ попри відверто іміджеву складову для України є черговим сигналом про курс держави в НАТО. Рішення Німеччини, Франції і США швидко підтримати приєднання України до ПРМ може бути продиктоване ще й зміною тактики відносно Росії. Якщо раніше різких рухів по зближенню нашої держави з НАТО в Альянсі не було через віру у швидке вирішення конфлікту на Донбасі, зараз навіть німці вже схоже не бачать перспектив. Наразі у них наївно вірять лише на Банковій. Не факт, що роблять це не декларативно.
Тому у зближенні з Україною і оголошення про ПРМ в День Росії — це ще й політична історія. У німців з росіянами все не зовсім просто — кібератаки на Бундестаг, відсутність прогресу по Мінську та Нормандській зустрічі. ПРМ — це ще й сигнал про те, що Київ все робить правильно. А росіяни все блокують. Щоправда, такі політичні рішення не додають плюсів реформам. Бо прогрес прийшов не в результаті реформування різних сфер, включно з військовою та правоохоронною, а за їх відсутності. Значить можна і так «петляти».
