Чи готові ми заради наступних поколінь стерпіти життя, сповнене випробувань та різких змін подій? Без впевненості в завтрашньому дні. Це як загартує наші тіла й душі, так і виснажить наші життєві сили. І, можливо, на цьому шляху чимало з нас загине. Коли потрібно буде зламати все усталене, бо воно наскрізь згори донизу гниле і не виліковується. Все, абсолютно.

Щоб із попелу відбудувати не сам механізм заради налагодження процесів, а гармонійне суспільство, державу для людей. Утопія? Але так було побудовано достатню кількість могутніх, в свій час, імперій. Єдина їхня біда була в тому, що вони були розраховані на пожирання людських життів заради завойовування нових територій, нових ресурсів.

Чим ми відрізняємось? Ми українці! Хто може нам дорікнути в завойовництві, колонізаторстві? Ніхто. І в будь-кого, у світлі нещодавніх промов деяких президентів, відсутнє будь-яке право вимагати від нашої нації вибачень! Тому ми побудуємо заново, з нуля, з попелу. І в нас вдасться. Проте, чи готові ми втратити на це покоління, навіть декілька? На життя з відпочинком, але без часу на недорозваги, що нав'язані нам; не обов'язково в злиднях, але з розумінням того, що потрібно свої бажання тримати в «рамках», відмовляти у великих речах задля великих звершень. На життя, результатом якого буде міцна держава величних людей. Але вже в тому новому житті, в результаті, ми участі не візьмемо. Тоді по-справжньому житимуть наші внуки та правнуки...

Це не жертва і не приреченість. Ніхто не буде робити з нас ідолів. Ми просто зробимо те, що потрібно саме зараз. Нас мало, але більш ніж достатньо. Тільки сильними та сміливими вчинками можна змінити ситуацію. Скоріше навіть зламати. Чи можна поступово і без різких рухів? Ні. Вже спробували. Завжди хтось нам піднесе брехню і зраду, замотану в щось гарне та обнадійливе. Потрібно знову спуститись на рівень «добре» чи «зле», «хороше» чи «погане». Світ «багатокольоровий». Але ми втратили можливість розбиратись у цій веселці кольорів. Знову потрібно починати з «чорного» та «білого». Так легше, так можна перемогти. Та переможемо.

Але для цього задайте собі питання чи готові ви?